Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність проблеми. Дитинство – це важливий і неповторний період формування особистості. Саме в цей період дитина формується фізично, психічно, інтелектуально, здобуває необхідні знання, вміння та навички.
Ознайомлення дітей з природою – один із головних засобів їх розвитку, в процесі якого розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Діти отримують відповідний об’єм знань про предмети, явища неживої і живої природи, у них виховується інтерес і любов до неї.
Ознайомлення дітей дошкільного віку зі світом природи є найважливішим засобом формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості, що володіє знаннями й навичками екологічно доцільної поведінки в природі.
Базовий компонент дошкільної освіти в Україні орієнтує на опанування знань про рослини найближчого оточення (парку, лісу, лук, земельної ділянки, поля, саду): різні види дерев, кущів, трав’янистих рослин, грибів; їх назви, будову, умови і місце зростання, зміни в процесі зросту та за порами року; їх значення у природі та у житті людини.
Старші дошкільники мають розпізнавати 3-4 видів дерев, 1-2 види кущів, 2-3 видів трав'янистих рослин за основними характерними ознаками (стеблом, листям, плодами, квітками).
Ця проблема досліджувались багатьма авторами, так зокрема українськими Г. Бєлєнькою, Н. Глуховою, О. Кононко, Н. Кот, Н. Лисенко, Г. Марочко, В. Маршицькою, З. Плохій, М. Рогановою та ін.) і російськими (Н. Бутенко, В. Ворошиловою, Н. Коломіною, С. Ніколаєвою, Н. Рижовою, В. Фокіною та ін.). Науковці доводять, що дитина дошкільного віку починає відділяти себе від навколишнього середовища, у неї формується емоційно-ціннісне ставлення до нього та закладаються основи морально-екологічних позицій особистості, які проявляються у її взаємодії з природою, в усвідомленні того, що вона є її частиною. Саме завдяки цьому уможливлюється формування у дітей знань про рослинний світ, про норми і правила взаємодії з природою, значення її у житті людини., на що й орієнтує сучасних фахівців Базова програма розвитку дитини «Я у Світі»..
Актуальність цієї проблеми зумовила вибір теми дослідження – формування у дітей старшого віку знань про рослинний світ під час праці в природі, визначення об'єкта дослідження, формування гіпотези, постановку мети і завдань наукового пошуку.
Об'єкт дослідження: навчально-виховний процес на заняттях у дошкільних закладах.
Предмет дослідження: процес формування у дітей старшого віку знань про рослинний світ під час праці в природі.
Мета дослідження: вивчити і теоретично обґрунтувати зміст, форми і методи формування у дітей старшого віку знань про рослинний світ під час праці в природі, їх вплив на процес становлення особистості дитини.
Завдання дослідження:
• з’ясувати роль природи у розумовому розвитку дитини дошкільного віку;
• обґрунтувати зміст, форми, методи та прийоми формування у дітей старшого віку знань про рослинний світ під час праці в природі;
• експериментально перевірити педагогічну результативність
• запропонованих рекомендацій щодо у дітей старшого віку знань про рослинний світ під час праці в природі.
Методи дослідження: теоретичні: аналіз джерел з досліджуваної проблеми шляхом вивчення психологічної та педагогічної літератури; емпіричні: вивчення, узагальнення і систематизація педагогічного досвіду.
Джерельна база дослідження складається з документів та матеріалів державних органів, праць вітчизняних та зарубіжних вчених, спеціальної літератури з проблем формування у дітей старшого віку знань про рослинний світ під час праці в природі, психологічної та педагогічної літератури.
Теоретичне значення дослідження полягає у вивченні і теоретичному обґрунтуванні змісту, форм і методів формування у дітей старшого віку знань про рослинний світ під час праці в природі, їх впливу на процес становлення особистості дитини.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що зміст роботи, основні висновки, сформульовані у курсовій роботі можуть бути використані при програмуванні навчально-виховної роботи спеціалізованих дошкільних закладів, у процесі складання навчальних планів, програм, календарного планування занять, дидактичних та методичних посібників.
Магістр