Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Прийняття Базового компонента дошкільної освіти та вимога обов’язкової логіко-математичної підготовки дітей до школи змінюють чинні підходи до організації навчання математики у ДНЗ. Формалізований характер математичних знань вимагають більш продуманих інноваційних підходів, котрі створювали б особистісно-сприятливе навчальне середовище. Однак поряд із засвоєнням змісту предмета необхідно закладати у дошкільнят основи операційного мислення.
Аналіз стану викладання математики у ДНЗ показує, що акцент робиться на змісті, логіці його викладу, систематизації, методичному забезпеченні процесу передачі знань від дорослого до дитини. Домінування у навчальній діяльності дошкільнят репродуктивних форм її організації, недооцінка вироблення операційних компонентів мислення на різнотипних завданнях програмує формування навчальних стереотипів.
Під операційним розуміємо мислення, яке передбачає виконання розумових дій, пов’язаних з перетворенням предметів, явищ дійсності. Операційність є здатність мозку відтворювати акти перетворення, зміни навколишньої дійсності і повторювати, копіювати їх у мисленні дитиною.
Попередній досвід спостереження за змінами у природі, побуті, соціальному середовищі дозволяє дитині з часом самостійно у мисленнєвому, внутрішньому плані здійснювати розумові операції, а пізніше і планувати їх виконання. А це і є джерелом змін усередині самої дитини, що може забезпечити їй певну автономію у саморозвитку і самовизначенні, може позитивно відбитися на процесах соціалізації особистості школяра надалі.
Операційність важливо враховувати якраз на п’ятому році життя, бо в цей період інтенсивно розвивається орієнтовно-дослідницький рефлекс дитини. І тому необхідно дати їй можливість самореалізації в навчальних ситуаціях, у яких вона поставлена перед вільним вибором власного способу виконання завдання.
Початковий курс математики - курс інтегрований, в нім об'єднані арифметичний, алгебра і геометричний матеріали. При проведенні занять по формуванню елементарних математичних уявлень у дошкільників мова йде не про освоєння шкільної програми, а про закладку фундаменту, який забезпечить подальшу учбову діяльність. Необхідно направляти знайомство дошкільника з елементарною математикою в русло загального розвитку дитини.
Основне зусилля і педагогів і батьків повинно бути напрямлено на те, щоб виховати у дошкільника потребу випробовувати інтерес до самого процесу пізнання, до подолання труднощів, що стоять на цьому шляху, до самостійного пошуку рішень і досягнення поставлених цілей.
Для розумового розвитку дітей істотне значення має набуття ними математичних уявлень, які активно впливають на формування розумових дій, таких необхідних для пізнання навколишнього світу.
Важливість навчання дошкільників початкам математики обумовлена цілим рядом причин: початком шкільного навчання з шести років; великою кількістю інформації, що утримується дитиною; підвищенням уваги до комп'ютеризації; бажанням зробити процес навчання інтенсивнішим; прагненням батьків у зв'язку з цим якомога раніше навчити дитину дізнаватися цифри, вважати, вирішувати завдання. Переслідується головна мета виростити дітей людьми, що уміють думати, добре орієнтуватися у всьому, що їх оточує, правильно оцінювати різні ситуації, з якими вони стикаються в житті, ухвалювати самостійні рішення. Саме тому тема даного дослідження є актуальною.
Об'єкт дослідження: процес формування уявлень про склад числа у дітей середнього дошкільного віку засобами дидактичних ігор.
Предмет дослідження: процес формування уявлень про склад числа у дітей середнього дошкільного віку.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати і практично дослідити особливості процесу формування уявлень про склад числа у дітей середнього дошкільного віку.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати психолого-педагогічні засади формування уявлень про склад числа у дітей середнього дошкільного віку.
2. Визначити методи та прийоми діагностики рівня сформованості математичних здібностей дітей середнього дошкільного віку.
3. Обґрунтувати організаційно-педагогічні умови формування уявлень про склад числа у дітей середнього дошкільного віку засобами дидактичних ігор.
4. Розкрити роль педагога в організації різних видів дидактичних ігор у процесі формування уявлень про склад числа у дітей середнього дошкільного віку.
Методи дослідження: теоретичні: аналіз і синтез,індукція, дедукція, порівняння, класифікація; емпіричні: спостереження, бесіди, аналіз творчих робіт дітей; методи обробки та інтерпретація результатів дослідження.
Магістр