Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Поняття гувернерства як особливої освітньої системи та виду професійно-педагогічної діяльності формувалося протягом століть. Заснована в давньогрецькій традиції (в діяльності та спадщині Сократа, Платона, Аристотеля), розроблена в епоху Відродження, Реформації та Просвітництва, пов’язана з іменами В. ді Фельтре, Е. Роттердамського, Т. Мора, М.Монтеля, Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо та інших, вона набуває нових форм у ХІХ-ХХ століттях, таких як репетиторство, тьюторство тощо, внаслідок чого структура та функціонування нових типів навчальних закладів трансформуються. А на початку ХХІ століття система гувернерської діяльності набуває актуальності та поширюється в оновленому вигляді.
Нові орієнтири та формування в суспільстві базової гуманітарної культури є візитною карткою сучасної системи освіти, яка розглядає дитину як головну педагогічну цінність. Рівні освіти диктують вимоги глобального людського життя, суспільству потрібен новий тип людини, який характеризується такими якостями, як високий професіоналізм, здатність визначати мету, шляхи її досягнення, бажання здійснювати безперервну освіту та самоосвіту, інноваційну діяльність, здатність діяти в нестандартних умовах, обирати найкращі варіанти виходу з різних ситуацій тощо [77].
Закони України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту» передбачають, що формування особистості людини, її освіта та виховання може відбуватися не тільки в навчальних закладах, але і в процесі індивідуального навчання і виховання в родині за участі відповідного фахівця. В контексті вищесказаного, відродження інституту гувернерства, як системи особистісно орієнтованого навчання та домашньої освіти, що була забутою впродовж століть, є актуальним в умовах сьогодення.
Високий рівень домашнього навчання та виховання в історії людського розвитку забезпечувався педагогічною діяльністю гувернера. Гувернерство як педагогічне явище виникло через необхідність формування унікальної особистості, здатної до подальшого прогресу людської цивілізації.
Соціально-економічні зміни в Україні за останнє десятиріччя спричинили розшарування суспільства. Статистика цих років свідчить про формування сімей багатих людей та середнього класу, що створило передумови для відродження інституту гувернерства як необхідного соціально-педагогічного явища.
Сьогодні для української освітньої теорії та практики важливо реалізувати педагогічний потенціал гувернерства як системи, яка може забезпечити індивідуальну траєкторію навчання, виховання та особистісного розвитку дитини. Гувернерство – явище соціальної сфери суспільства, основною характеристикою якого є індивідуалізації навчання та виховання дітей у сім’ї, здійснена спеціально долученим до цього педагогом. Така діяльність ґрунтується на договірних умовах, що передбачають економічну домовленість, визначення освітніх потреб суб’єктів та функціональних обов’язків домашнього педагога (гувернера) і, як результат, передача йому певних виховних функцій сім’ї [46].
Сучасне гувернерство потребує теоретичного обгрунтування з визначенням його специфічних рис та особливостей, призначення та можливостей виправданого й ефективного функціонування у рамках існуючої освітньої системи України.
Рівень вивчення проблеми. Останніми роками з’явились наукові публікації, присвячені аналізу гувернерства як педагогічної системи, соціально-педагогічного явища та його історичної генези (І. Акіншева, М. Головко, М. Денисенко, О. Корх-Черба, Н. Ковалевська, Н. Максимовська, Є. Сарапулова О. Шароватова, Д. Федоренко, С. Хлєбік та ін.), розгляду особливостей діяльності домашніх педагогів (С. Золотухіна, Д. Латишина, О. Любар, О. Михайличенко, О. Сухомлинська, А. Троцко, М. Фіцула). Усі вони потребують систематизації, узагальнення та спроби обґрунтувати феномен гувернерства як особливої освітньо-виховної та соціально-педагогічної системи в контексті сучасних едукаційних процесів.
Мета дослідження – визначити особливості реалізації
сучасних педагогічних технологій в діяльності гувернера та сформувати умови для їх ефективного застосування в практичній діяльності.
Завдання дослідження:
- проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми
дослідження;
- визначити сучасні педагогічні технології, доречні для використання в діяльності гувернера;
- дослідити організаційно-педагогічні умови успішної реалізації сучасних педагогічних технологій в діяльності гувернера;
- провести моніторинг ефективності застосування сучасних педагогічних технологій в діяльності гувернера.
Об’єкт дослідження – сучасні педагогічні технологій в діяльності гувернера.
Предмет дослідження – педагогічні умови успішної реалізації сучасних педагогічних технологій в діяльності гувернера.
Методи дослідження. З метою дослідження стану проблеми та основних
аспектів у процесі діяльності гувернера із застосування сучасних педагогічних технологій було здійснено та застосовано:
- вивчення й аналіз психолого-педагогічної та науково-методичної літератури;
- методи систематизації та узагальнення даних;
- моніторинг для виявлення особливостей застосування інноваційних педагогічних технологій в діяльності гувернера;
- педагогічний експеримент з метою визначення ефективності використання обраних інноваційних педагогічних технологій.
Елементи наукової новизни та практичне значення одержаних результатів полягає у вивченні й аналізі педагогічних умов успішного застосування сучасних педагогічних технологій в діяльності гувернера. Висвітлений матеріал може бути використаним як підґрунтя для подальших досліджень з теми, а також підготовці педагогів-гувернерів та здійсненні ними інноваційної діяльності в даній сфері.
Апробація результатів дослідження. Висунуто наступні тези щодо досліджуваного питання:
- діяльність педагога-гувернера в сучасних реаліях потребує використання інноваційних технологій;
- застосування сучасних педагогічних технологій ефективне у поєднанні зі спеціально створеними педагогічними умовами;
Структура магістерської роботи містить у собі вступну частину,
головні два розділи та підрозділи до них, висновки до кожного розділу,
загальний висновок, список використаних джерел та додатки.
Магістр