Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. У вихованні дітей дошкільного віку існує багато проблем, серед яких однією з найголовніших є така: як прищепити дитині, зберегти й посилити в ній відчуття причетності до рядових, етнонаціональних ціннісних основ і водночас підготувати її до сприйняття та засвоєння найсучасніших інтелектуальних, технічних, технологічних і художніх здобутків людства?
Виховання – це прилучення дитини до світу людських духовних цінностей. Особливе значення сьогодні набувають такі загальнолюдські цінності, як гуманізм, патріотизм, честь, справедливість тощо. Моральні норми основні правила всякого людського співжиття, вироблені протягом тисячоліть морального розвитку суспільства, є складовою загальнолюдської моралі. Слід підкреслити її гуманістичну спрямованість: центром моралі є людина. З найдавніших часів усі ідеології і видатні мислителі зверталися до найціннішого в світі – людини, намагалися пізнати її чисто людську рису – моральність.
Сучасний стан розвитку нашого суспільства висуває нові вимоги до системи освіти та виховання дошкільника.
Дошкільний вік - початковий період становлення особистості. В цей час закладаються основи характеру людини, засвоюються моральні норми поведінки. В цей період відбувається стрімке фізичний і психічний розвиток дитини, початкового формування якостей, які роблять її людиною.
Протягом дошкільного дитинства є кілька вузлових моментів, які пов'язані з появою якісно нових рівнів морального розвитку.
Моральний розвиток - рівень засвоєння уявлень про моральні норми, сформованості моральних почуттів і моральної поведінки.
Перші уроки моралі дитина засвоює у сім'ї, опановуючи з допомогою батьків норми порядності, доброти, працьовитості тощо. У процесі морального розвитку протягом дошкільного дитинства під впливом дорослих формується особистість, система мотивів поведінки. Знання моральних норм є етапом морального удосконалення. Механізмом перетворення моральних норм на суб'єктивну моральність є моральні почуття - стійкі переживання у свідомості дитини, суб'єктивне ставлення до себе, явищ суспільного буття, до інших людей.
У старшому дошкільному віці моральні почуття і знання більш тісно пов'язуються з почуттям обов'язку. Дитина цього віку здатна усвідомлювати моральну сутність своєї поведінки. За висловом Л. с. Виготського, виникають внутрішні моральні інстанції, якщо дитина прагне до поведінки згідно з моральними нормами не тому, що цього вимагають дорослі (батьки, вихователі), а тому, що це приємно для оточуючих і себе. У старших дошкільників почуття сорому поєднується з почуттям власної гідності і стає стійким: «Не треба поводитись погано не тому, що покарають, а тому, що за це буде соромно». Дитині соромно, коли принижують її гідність. Щоб уникнути сорому, докорів дорослих, вона може утриматися від учинків, що викликають осуд. Почуття обов'язку є мотивом їхніх учинків, переживається глибоко. Це почуття впливає на поведінку, спонукає до вияву турботи про товаришів, чуйності, симпатії, відповідальності, сприяє подоланню егоїстичних тенденцій у поведінці. Однак у цьому віці воно властиве не всім дітям.
Процес взаємодії між педагогічними впливами і розвитком особистості відбувається через сприйняття і усвідомлення моральних вимог, їх оцінку й перевірку досвідом. Моральне поведінка означає єдність мотиву і дії. Мотив спонукає до певної дії, надає поведінці особистісного змісту. Таким чином, у центрі батьківської уваги повинні бути не тільки вчинки дитини, але й їхні мотиви. Слід постійно пояснювати своїй дитині, чому саме так треба чинити так, а не інакше, допомагати їй побачити причинність різних дій і наслідків. Дитячу діяльність необхідно направляти на благодійність, піклування про інших. Таким чином, моральне становлення старшого дошкільника передбачає формування в нього системи домінуючих мотивів, що відповідають моральним нормам суспільства і визначають його взаємини з оточуючими людьми.
У старшому дошкільному віці продовжується цілеспрямований процес залучення дитини до моральних цінностей суспільства. Успішність цього процесу залежить від єдності моральної свідомості і поведінки. Визначальною у ньому є роль дорослого як «соціального провідника», зразка для наслідування, організатора соціального досвіду дитини. Знання основних особливостей морального розвитку дітей допомагає правильно організувати процес морального виховання, спрямувати її на досягнення цієї мети.
В українських дослідженнях поняття «моральне виховання» в педагогічній науці є широковживаним, але не має чіткої визначеності. На основі логіко-семантичного й лінгвістичного аналізу вченими визначається близько ста моральних понять. Наприклад, благородство, старанність, смирення, лагідність, піклування, шанобливість, скромність, доброзичливість та інші. Саме ці базові якості особистості педагоги повинні сформувати у дітей дошкільного віку, спираючись на положення Базової програми розвитку дитини «Дитина».
Проблема морального розвитку, або формування моральних якостей особистості дошкільнят, стояла перед педагогами завжди. Питання морального виховання в різних аспектах глибоко вивчали українські (Р. Алексєєнко, Є. Арнаутова, А. Барабаш, І. Бех, О. Вишневський, І. Гребенніков, А. Художник І Фотограф, А. Кононко, А. Косарєва, Ст. Котило, С. Ладивір, Т. Маркова, Т. Науменко, В. Павленчик, Т. Поніманська, Т.. Пономарьова, Н. Роганова, Н. Стельмахович, В. Сухомлинський, Р. Шевченка) та зарубіжні (А. Адлера, Р. Гордона, Р. Дрейкурса, Я. Хамяляйнен) дослідники. Вчені у своїх працях доводили, що саме в дошкільному віці складаються основні моральні інстанції, зміцнюються основи особистості і формується ставлення до інших людей. Ці важливі компоненти працюють на досягнення головної мети виховання підростаючого покоління – формування гармонійно розвиненої особистості.
Разом з тим методи такого виховання далеко не настільки очевидні і являють собою серйозну педагогічну проблему. «Сутність морального виховання, – писав А. Вишневський, – полягає в тому, що людина утверджує в собі свою природну схильність до добра та готовність відстоювати його в собі і життя. Це виховання зорієнтоване на засвоєння людиною абсолютних вічних норм співжиття, які носять універсальний, вселюдський характер і являють собою необхідний елемент людяності».
Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що питанням морального виховання дошкільнят присвячено багато досліджень. Серед них роботи. Беха, А. Богуш, Р. Виноградової, Р. Волкової, Н. Гавриш, О. Запорожця, А. Кисельової, С. Ліщука, А. Макаренка, С. Русової, Р. Садовій, Р. Сковорідки, М. Стельмаховича, В. Сухомлинського, А. Усової, Н. Хіміч та ін.
Засоби і методи морального виховання досліджували Т. Ахаян, Тобто Бєловєрцев, М. Болдирєв, 3. Васильєва, Т. Коннікова, С. Кротів, В. Мар'єнко, Ст. Мацулевіч, Ст. Нечаєва, Ст. Рогожкін, Н. Щуркова.
На моральний розвиток дитини великою мірою впливає екскурсія. Тому тема даного дослідження є актуальною для педагогічної теорії і практики.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати і практично дослідити особливості формування навичок моральної поведінки у дітей старшого дошкільного віку засобами екскурсії.
Завдання дослідження:
1. Здійснити аналіз психолого-педагогічних досліджень проблеми формування навичок моральної поведінки у дітей старшого дошкільного віку засобами екскурсії.
2. Розкрити психологічні особливості дітей старшого дошкільного віку.
3. Визначити критерії, показники та діагностувати рівні сформованості навичок моральної поведінки у дітей старшого дошкільного віку засобами екскурсії.
4. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність впровадження методики формування навичок моральної поведінки засобами екскурсії у старших дошкільників.
Об’єкт дослідження: процес формування навичок моральної поведінки у дітей старшого дошкільного віку засобами екскурсії.
Предмет дослідження: методика формування навичок моральної поведінки у дітей старшого дошкільного віку.
Методи дослідження: аналіз і синтез, індукція, дедукція, порівняння, класифікація; спостереження, бесіди, аналіз творчої роботи дітей; обробка та інтерпретація результатів досліджень.