Профілактика порушень опорно-рухового апарату у молодших школярів у загальноосвітній школі (ID:593688)

Перелік умовних скорочень…………………………………….……….….3 Вступ……………………………………………………………………….…4 РОЗДІЛ 1. Фізіологічні особливості та профілактика порушень опорно-рухового апарату школярів молодших класів 1.1 Поняття постави, її види та анатомо-фізіологічні особливості розвитку дитини і його постави………………………………………………….8 1.2 Характеристика впливу фізичних вправ на опорно-руховий апарат дітей молодшого шкільного віку……………………………………….………13 1.3 Санітарно-гігієнічні правила і норми по організації рухового режиму навчання дітей з шестирічного віку…………………………………...………..16 РОЗДІЛ 2. Організація, методи та організація дослідження 2.1 Організація і методи дослідження опорно-рухового апарату дітей 6-10 років…………………………………………………………………...…….20 2.2 Профілактика порушень постави дітей молодшого шкільного віку..23 РОЗДІЛ 3. Результати дослідження формування постави дітей шкільного віку 3.1 Результати дослідження опорно-рухового апарату дітей молодшого шкільного віку в загальноосвітній школі………………………...………….…28 3.2 Аналіз розробки системи профілактики порушень ОРА дітей та її значення для формування постави……………………………..………………29 Висновки……………………………………………………………………32 Практичні рекомендації……………………………………………………34 Перелік використаних джерел………………………………..……………36 Додатки……………………………………………………………..……….39 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ % - відсотки ОРА – опорно-руховий апарат ЛФК – лікувальна фізичка культура см. – сантиметр год. – година хв. – хвилина ГОСТ – міждержавний стандарт м. – метр кг. – кілограм кв.м. – квадратний метр МОУ – Міністерство освіти України ОРУ – загально-розвиваючі вправи В.п. – вихідне положення ст. – століття рр. – роки ВСТУП За даними МОЗ України, 50% дітей шкільного віку мають аномалії розвитку опорно-рухового апарату. В основному це пов’язано з недостатньою фізичною активністю. З перших років навчання в школі фізична активність знижується на 50%, а потім продовжує знижуватися [3]. Основи здорового способу життя та оздоровчих звичок закладаються в сім’ї змалку. Дуже важливо почати якомога раніше, вміло і систематично робити загартовування, гімнастику, масаж. Ці дії, розпочаті вчасно, унеможливлять розвиток у дитини неправильної постави. Порушення постави частіше зустрічаються в шкільному віці, особливо в періоди швидкого розвитку скелета дітей, але постава дітей дошкільного віку погіршується, оскільки сучасне покоління проводить більше часу перед телевізором і комп’ютером. Дитина з поставою не тільки непривабливий на вигляд, але і мало часу проводить на свіжому повітрі, малорухливий і погано харчується, часто хворіє на простудні захворювання. Порушення постави – це захворювання, але дитина з порушенням постави має ортопедичну патологію хребта, захворювання органів дихання, травлення тощо. знаходиться під загрозою розвитку. Вчені вважають, що у діяльності дітей 6-річного віку з початком систематичного навчання переважає статичний компонент. У невеликих класах учні проводять за партою 4-6 годин на день. Однак у школярів невисока статична витривалість, втома розвивається відносно швидко, що пов'язано з віком рухового аналізатора. Зовні це проявляється в зміні постави і руховому занепокоєнні. Молодші школярі не можуть тримати стійку «тонко» більше 5-7 хвилин. Тому кількість учнів початкової школи з порушеннями постави нині більше збільшується, ніж зменшується. Актуальність предмета. Радіонова Т. А. стверджує, що одним з актуальних завдань фізичного виховання молодших школярів у загальноосвітніх навчальних закладах є правильне формування опорно-рухового апарату, а також попередження можливих порушень. В даний час особливо актуальною є проблема профілактики порушень постави і стоп у дітей раннього віку. Педагоги навчальних закладів повинні допомагати дітям правильно розвивати опорно-руховий апарат і звертати увагу на найменші відхилення в його розвитку в цілому, особливо в поставі та ногах. Фахівці відзначають, що розлади ОРА у дітей зазвичай розвиваються повільно, тому рекомендується своєчасно вживати профілактичних заходів, щоб не допустити розвитку більш важких відхилень. Ця проблема нині знаходиться в процесі пошуку реформ, нових адекватних сучасних технологій та методів навчання. Огляд стану здоров’я дитячого населення країни свідчить про прогресивні тенденції зростання захворюваності та погіршення стану здоров’я. Проте стає все більш зрозумілим, що тільки зусиллями лікарів не впоратися з патологіями дитячого організму, тому потрібні інші, принципово нові підходи. Охорона та зміцнення здоров’я школярів – одна з найактуальніших проблем сучасності. В даний час особливо актуальною є проблема профілактики та корекції відхилень у здоров’ї дітей, особливо розладів ОРА. Насамперед це пов’язано з великою кількістю студентів з різними порушеннями здоров’я. Дослідження показують, що сучасні діти частіше страждають від «відсутності руху», тобто кількість рухів, які вони здійснюють протягом дня, нижча за вікову норму. Не секрет, що як у школі, так і вдома діти більшу частину часу проводять у статичному положенні (парний стіл, комп’ютер і телевізор тощо). Це збільшує навантаження на певні групи м’язів і викликає їх втому. Зниження сили та працездатності скелетних м’язів, що може призвести до порушення постави, прямих ніг, швидкості, спритності, координації, витривалості, гнучкості тощо. Крім того, в процесі росту тіла з різних причин можуть виникати деформації хребта, гомілок і стоп, які, за словами фахівців, сьогодні зустрічаються частіше. Невміння дитини правильно тримати своє тіло впливає не тільки на зовнішній вигляд дитини, а й на стан і здоров’я внутрішніх органів. Дефекти постави призводять до погіршення роботи органів і систем зростаючого організму, зокрема, впливають на функції опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, дихальної системи. Згідно з науковою літературою, порушення постави не є хворобою – це зміна функціонального стану опорно-рухового апарату, не прогресує (при своєчасних оздоровчих заходах) і є оборотним процесом [3]. Однак порушення постави поступово призводять до зниження рухливості грудної клітки, діафрагми, погіршення функції хребта, що в свою чергу негативно позначається на функціонуванні основних систем організму: центральної нервової, серцево-судинної та дихальної; супроводжується розвитком багатьох хронічних захворювань через прояв загальної функціональної слабкості і порушення рівноваги в стані м'язів і зв'язок дитини. Об’єкт дослідження – це процес та сукупність відношень різних аспектів теорії і фізичного виховання в профілактиці порушень опорно-рухового апарату дітей у загальноосвітній школі. Предмет дослідження – система профілактики і корекції відхилень в стані опорно-рухового апарату дітей з використанням засобів, методів і форм фізичного виховання. Мета дослідження міститься в обґрунтуванні значення систематичних занять фізичними вправами на процес профілактики порушень постави у дітей молодшого віку в загальноосвітніх школах. Завдання: 1) дослідити стан проблеми порушень опорно-рухового апарату у молодших школярів в джерелах наукової та спеціальної літератури; 2) обґрунтувати значення систематичних занять фізичними вправами у формуванні постави молодших школярів; 3) проаналізувати ефективність методики профілактики порушень опорно-рухового апарату для дітей 6-10 років. Гіпотеза полягає в припущенні, що запропонована методика профілактики порушень опорно-рухового апарату, позитивно вплине на поліпшення постави у молодших школярів загальноосвітньої школи. Методи: -Аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження; -Метод аналізу документів обліку медичних карт; -Анкетування і педагогічне спостереження за поставою дітей молодших класів загальноосвітньої школи. Перелік умовних скорочень…………………………………….……….….3 Вступ……………………………………………………………………….…4 РОЗДІЛ 1. Фізіологічні особливості та профілактика порушень опорно-рухового апарату школярів молодших класів 1.1 Поняття постави, її види та анатомо-фізіологічні особливості розвитку дитини і його постави………………………………………………….8 1.2 Характеристика впливу фізичних вправ на опорно-руховий апарат дітей молодшого шкільного віку……………………………………….………13 1.3 Санітарно-гігієнічні правила і норми по організації рухового режиму навчання дітей з шестирічного віку…………………………………...………..16 РОЗДІЛ 2. Організація, методи та організація дослідження 2.1 Організація і методи дослідження опорно-рухового апарату дітей 6-10 років…………………………………………………………………...…….20 2.2 Профілактика порушень постави дітей молодшого шкільного віку..23 РОЗДІЛ 3. Результати дослідження формування постави дітей шкільного віку 3.1 Результати дослідження опорно-рухового апарату дітей молодшого шкільного віку в загальноосвітній школі………………………...………….…28 3.2 Аналіз розробки системи профілактики порушень ОРА дітей та її значення для формування постави……………………………..………………29 Висновки……………………………………………………………………32 Практичні рекомендації……………………………………………………34 Перелік використаних джерел………………………………..……………36 Додатки……………………………………………………………..……….39 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ % - відсотки ОРА – опорно-руховий апарат ЛФК – лікувальна фізичка культура см. – сантиметр год. – година хв. – хвилина ГОСТ – міждержавний стандарт м. – метр кг. – кілограм кв.м. – квадратний метр МОУ – Міністерство освіти України ОРУ – загально-розвиваючі вправи В.п. – вихідне положення ст. – століття рр. – роки ВСТУП За даними МОЗ України, 50% дітей шкільного віку мають аномалії розвитку опорно-рухового апарату. В основному це пов’язано з недостатньою фізичною активністю. З перших років навчання в школі фізична активність знижується на 50%, а потім продовжує знижуватися [3]. Основи здорового способу життя та оздоровчих звичок закладаються в сім’ї змалку. Дуже важливо почати якомога раніше, вміло і систематично робити загартовування, гімнастику, масаж. Ці дії, розпочаті вчасно, унеможливлять розвиток у дитини неправильної постави. Порушення постави частіше зустрічаються в шкільному віці, особливо в періоди швидкого розвитку скелета дітей, але постава дітей дошкільного віку погіршується, оскільки сучасне покоління проводить більше часу перед телевізором і комп’ютером. Дитина з поставою не тільки непривабливий на вигляд, але і мало часу проводить на свіжому повітрі, малорухливий і погано харчується, часто хворіє на простудні захворювання. Порушення постави – це захворювання, але дитина з порушенням постави має ортопедичну патологію хребта, захворювання органів дихання, травлення тощо. знаходиться під загрозою розвитку. Вчені вважають, що у діяльності дітей 6-річного віку з початком систематичного навчання переважає статичний компонент. У невеликих класах учні проводять за партою 4-6 годин на день. Однак у школярів невисока статична витривалість, втома розвивається відносно швидко, що пов'язано з віком рухового аналізатора. Зовні це проявляється в зміні постави і руховому занепокоєнні. Молодші школярі не можуть тримати стійку «тонко» більше 5-7 хвилин. Тому кількість учнів початкової школи з порушеннями постави нині більше збільшується, ніж зменшується. Актуальність предмета. Радіонова Т. А. стверджує, що одним з актуальних завдань фізичного виховання молодших школярів у загальноосвітніх навчальних закладах є правильне формування опорно-рухового апарату, а також попередження можливих порушень. В даний час особливо актуальною є проблема профілактики порушень постави і стоп у дітей раннього віку. Педагоги навчальних закладів повинні допомагати дітям правильно розвивати опорно-руховий апарат і звертати увагу на найменші відхилення в його розвитку в цілому, особливо в поставі та ногах. Фахівці відзначають, що розлади ОРА у дітей зазвичай розвиваються повільно, тому рекомендується своєчасно вживати профілактичних заходів, щоб не допустити розвитку більш важких відхилень. Ця проблема нині знаходиться в процесі пошуку реформ, нових адекватних сучасних технологій та методів навчання. Огляд стану здоров’я дитячого населення країни свідчить про прогресивні тенденції зростання захворюваності та погіршення стану здоров’я. Проте стає все більш зрозумілим, що тільки зусиллями лікарів не впоратися з патологіями дитячого організму, тому потрібні інші, принципово нові підходи. Охорона та зміцнення здоров’я школярів – одна з найактуальніших проблем сучасності. В даний час особливо актуальною є проблема профілактики та корекції відхилень у здоров’ї дітей, особливо розладів ОРА. Насамперед це пов’язано з великою кількістю студентів з різними порушеннями здоров’я. Дослідження показують, що сучасні діти частіше страждають від «відсутності руху», тобто кількість рухів, які вони здійснюють протягом дня, нижча за вікову норму. Не секрет, що як у школі, так і вдома діти більшу частину часу проводять у статичному положенні (парний стіл, комп’ютер і телевізор тощо). Це збільшує навантаження на певні групи м’язів і викликає їх втому. Зниження сили та працездатності скелетних м’язів, що може призвести до порушення постави, прямих ніг, швидкості, спритності, координації, витривалості, гнучкості тощо. Крім того, в процесі росту тіла з різних причин можуть виникати деформації хребта, гомілок і стоп, які, за словами фахівців, сьогодні зустрічаються частіше. Невміння дитини правильно тримати своє тіло впливає не тільки на зовнішній вигляд дитини, а й на стан і здоров’я внутрішніх органів. Дефекти постави призводять до погіршення роботи органів і систем зростаючого організму, зокрема, впливають на функції опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, дихальної системи. Згідно з науковою літературою, порушення постави не є хворобою – це зміна функціонального стану опорно-рухового апарату, не прогресує (при своєчасних оздоровчих заходах) і є оборотним процесом [3]. Однак порушення постави поступово призводять до зниження рухливості грудної клітки, діафрагми, погіршення функції хребта, що в свою чергу негативно позначається на функціонуванні основних систем організму: центральної нервової, серцево-судинної та дихальної; супроводжується розвитком багатьох хронічних захворювань через прояв загальної функціональної слабкості і порушення рівноваги в стані м'язів і зв'язок дитини. Об’єкт дослідження – це процес та сукупність відношень різних аспектів теорії і фізичного виховання в профілактиці порушень опорно-рухового апарату дітей у загальноосвітній школі. Предмет дослідження – система профілактики і корекції відхилень в стані опорно-рухового апарату дітей з використанням засобів, методів і форм фізичного виховання. Мета дослідження міститься в обґрунтуванні значення систематичних занять фізичними вправами на процес профілактики порушень постави у дітей молодшого віку в загальноосвітніх школах. Завдання: 1) дослідити стан проблеми порушень опорно-рухового апарату у молодших школярів в джерелах наукової та спеціальної літератури; 2) обґрунтувати значення систематичних занять фізичними вправами у формуванні постави молодших школярів; 3) проаналізувати ефективність методики профілактики порушень опорно-рухового апарату для дітей 6-10 років. Гіпотеза полягає в припущенні, що запропонована методика профілактики порушень опорно-рухового апарату, позитивно вплине на поліпшення постави у молодших школярів загальноосвітньої школи. Методи: -Аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження; -Метод аналізу документів обліку медичних карт; -Анкетування і педагогічне спостереження за поставою дітей молодших класів загальноосвітньої школи. РОЗДІЛ 1 ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПОРУШЕНЬ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ШКОЛЯРІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ 1.1 Поняття постави, її види та анатомо-фізіологічні особливості розвитку здорового школяра і його постави Постава - нормальне положення тіла під час сидіння, стояння, ходьби. Він починає формуватися в ранньому дитинстві і залежить від форми хребта, єдності його розвитку та тонусу м’язів тулуба [3]. Постава — це здатність без особливих зусиль підтримувати правильну поставу в різних положеннях: сидячи, ходити, граючи. При правильній поставі голова і тулуб при ходьбі знаходяться на одній вертикальній лінії, плечі розведені, трохи опущені і обидва рівні, плечі стиснуті, грудна клітка злегка роздута, живіт втягнутий, вигини нормальні. , ноги прямі в колінах і тазі. Правильна постава цінна тим, що створює найсприятливіші умови для функціонування всіх внутрішніх органів, а рухи людини є найбільш природними, економічними та ефективними [25]. Неправильна постава впливає на внутрішні органи: не працюють серце, легені, шлунково-кишковий тракт, знижується життєва ємність легенів, знижується обмін речовин, з’являються головні болі, підвищується стомлюваність, знижується стомлюваність, знижується апетит, дитина стає млявим, байдужим. , уникає рухливих ігор. [7]. Найпоширенішим порушенням постави є сутулість. У цей час збільшується вигин хребта і згладжується хребет, плечі опускаються і трохи витягуються вперед, плечі розводяться, грудина спадає, голова опускається, ноги часто згинаються в колінах і руки опущені. вздовж стовбура. Є деякі аномалії в різних частинах тіла: так звані «крилоподібні» (тобто дуже позаду тіла) хребти, сплощення грудної клітки, асиметрія плечей (одне вище іншого) або ж надмірна їх відомості вперед і т.д. Спостерігається три ступені порушення постави. Перший крок - це просто змінити тонус м'язів. Усі дефекти постави зникають, коли людина встає. Порушення легко виправляється при систематичних заняттях коректує гімнастикою. Другий етап – зміни в спинному мозку. Зміни можна виправити лише за допомогою тривалої корекційної гімнастики під керівництвом медичних працівників. Третій ступінь характеризується стійкими змінами міжхребцевих хрящів і кісток хребта. Зміни не справляються з корекційною гімнастикою, але вимагають спеціального ортопедичного лікування. З метою попередження дефектів постави необхідно проводити профілактичні заходи, що сприяють правильному розвитку опорно-рухового апарату дитини з раннього віку [25]. Хребет виконує ключову опорну функцію. При огляді в сагітальній і фронтальній площинах визначають форму лінії, утвореної остистими відростками хребців, звертають увагу на симетрію плечей і рівня плечей, положення поперекового трикутника, утвореного і опущеного поперековою лінією. . залишатися Нормальний хребет має фізіологічні вигини в сагітальній площині, обличчя – пряму лінію. При патологічних станах хребта можливі як передньо-задні (кіфоз, лордоз), так і бічні (сколіоз) вигини. Характеризується вирівнюванням усіх фізіологічних вигинів прямого заднього відділу хребта. Округла спина (присідання) є формою грудного кіфозу. Одночасно наростають округлий (сідлоподібний) задньогрудний кіфоз і поперековий лордоз. При плосковигнутой - збільшений тільки поперековий лордоз. На думку вчених, нормальна постава характеризується п'ятьма ознаками: • Розташуванням остистих відростків хребців по лінії схилу, опущеного від бугра потиличної кістки і проходить вздовж міжягодичної складки; • Вирівнюванням плечей на одному рівні; • Розташування обох лопаток на одному рівні; • Рівні трикутники (правий і лівий), створені тілом і вільними руками; • Правильне викривлення хребта в сагітальній площині (до 5 см в поперековому відділі і до 2 см в шийному). Часто невідповідні види спорту, рання спеціалізація призводить до дисфункції хребта та дисбалансу м’язів, що негативно позначається на функціях внутрішніх органів і працездатності студента в цілому. На жаль, у багатьох студентів є дефекти постави. Це пов’язано з неправильним положенням тіла під час приготування їжі вдома, читання, прийому їжі, відпочинку, а також на заняттях. Багато учнів неправильно сидять за партою – або спираючись на спинку стільця лише верхньою спинкою, або нахиляючись занадто далеко вперед, або нахиляючись тілом убік, часто вліво. Під час відповіді деякі учні не стоять на місці і намагаються спертися на парту чи дошку. Постава в основному формується у віці 6-7 років, пов’язана з основними завданнями предмета «Фізичне виховання» та здійснюється з урахуванням вікових особливостей учнів. Діти 6-10 років перебувають у період інтенсивного біологічного розвитку та активного розвитку різноманітних форм шкільної роботи. У зв’язку з цим навчання постави в невеликих класах спрямоване на прищеплення правильних звичок постави та запобігання негативному впливу одноманітних поз і малорухливого режиму, властивих шкільній роботі [14]. Як і інші навички, підтримка постави під час ходьби, робота стоячи чи відповіді на дошці, а також багатогодинне тренування за партою або вдома вимагають регулярності та повторення. Розвиток і закріплення рухових навичок, що формують поставу учнів, відбувається поступово і тривалий час з раннього віку. Передумовами порушення постави може стати те, що дитину рано садять, обкладаючи подушками, неправильно носять на руках, передчасно починають вчити ходити, під час прогулянок постійно тримають за руку [27]. РОЗДІЛ 1 ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПОРУШЕНЬ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ШКОЛЯРІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ 1.1 Поняття постави, її види та анатомо-фізіологічні особливості розвитку здорового школяра і його постави Постава - нормальне положення тіла під час сидіння, стояння, ходьби. Він починає формуватися в ранньому дитинстві і залежить від форми хребта, єдності його розвитку та тонусу м’язів тулуба [3]. Постава — це здатність без особливих зусиль підтримувати правильну поставу в різних положеннях: сидячи, ходити, граючи. При правильній поставі голова і тулуб при ходьбі знаходяться на одній вертикальній лінії, плечі розведені, трохи опущені і обидва рівні, плечі стиснуті, грудна клітка злегка роздута, живіт втягнутий, вигини нормальні. , ноги прямі в колінах і тазі. Правильна постава цінна тим, що створює найсприятливіші умови для функціонування всіх внутрішніх органів, а рухи людини є найбільш природними, економічними та ефективними [25]. Неправильна постава впливає на внутрішні органи: не працюють серце, легені, шлунково-кишковий тракт, знижується життєва ємність легенів, знижується обмін речовин, з’являються головні болі, підвищується стомлюваність, знижується стомлюваність, знижується апетит, дитина стає млявим, байдужим. , уникає рухливих ігор. [7]. Найпоширенішим порушенням постави є сутулість. У цей час збільшується вигин хребта і згладжується хребет, плечі опускаються і трохи витягуються вперед, плечі розводяться, грудина спадає, голова опускається, ноги часто згинаються в колінах і руки опущені. вздовж стовбура. Є деякі аномалії в різних частинах тіла: так звані «крилоподібні» (тобто дуже позаду тіла) хребти, сплощення грудної клітки, асиметрія плечей (одне вище іншого) або ж надмірна їх відомості вперед і т.д. Спостерігається три ступені порушення постави. Перший крок - це просто змінити тонус м'язів. Усі дефекти постави зникають, коли людина встає. Порушення легко виправляється при систематичних заняттях коректує гімнастикою. Другий етап – зміни в спинному мозку. Зміни можна виправити лише за допомогою тривалої корекційної гімнастики під керівництвом медичних працівників. Третій ступінь характеризується стійкими змінами міжхребцевих хрящів і кісток хребта. Зміни не справляються з корекційною гімнастикою, але вимагають спеціального ортопедичного лікування. З метою попередження дефектів постави необхідно проводити профілактичні заходи, що сприяють правильному розвитку опорно-рухового апарату дитини з раннього віку [25]. Хребет виконує ключову опорну функцію. При огляді в сагітальній і фронтальній площинах визначають форму лінії, утвореної остистими відростками хребців, звертають увагу на симетрію плечей і рівня плечей, положення поперекового трикутника, утвореного і опущеного поперековою лінією. . залишатися Нормальний хребет має фізіологічні вигини в сагітальній площині, обличчя – пряму лінію. При патологічних станах хребта можливі як передньо-задні (кіфоз, лордоз), так і бічні (сколіоз) вигини. Характеризується вирівнюванням усіх фізіологічних вигинів прямого заднього відділу хребта. Округла спина (присідання) є формою грудного кіфозу. Одночасно наростають округлий (сідлоподібний) задньогрудний кіфоз і поперековий лордоз. При плосковигнутой - збільшений тільки поперековий лордоз. На думку вчених, нормальна постава характеризується п'ятьма ознаками: • Розташуванням остистих відростків хребців по лінії схилу, опущеного від бугра потиличної кістки і проходить вздовж міжягодичної складки; • Вирівнюванням плечей на одному рівні; • Розташування обох лопаток на одному рівні; • Рівні трикутники (правий і лівий), створені тілом і вільними руками; • Правильне викривлення хребта в сагітальній площині (до 5 см в поперековому відділі і до 2 см в шийному). Часто невідповідні види спорту, рання спеціалізація призводить до дисфункції хребта та дисбалансу м’язів, що негативно позначається на функціях внутрішніх органів і працездатності студента в цілому. На жаль, у багатьох студентів є дефекти постави. Це пов’язано з неправильним положенням тіла під час приготування їжі вдома, читання, прийому їжі, відпочинку, а також на заняттях. Багато учнів неправильно сидять за партою – або спираючись на спинку стільця лише верхньою спинкою, або нахиляючись занадто далеко вперед, або нахиляючись тілом убік, часто вліво. Під час відповіді деякі учні не стоять на місці і намагаються спертися на парту чи дошку. Постава в основному формується у віці 6-7 років, пов’язана з основними завданнями предмета «Фізичне виховання» та здійснюється з урахуванням вікових особливостей учнів. Діти 6-10 років перебувають у період інтенсивного біологічного розвитку та активного розвитку різноманітних форм шкільної роботи. У зв’язку з цим навчання постави в невеликих класах спрямоване на прищеплення правильних звичок постави та запобігання негативному впливу одноманітних поз і малорухливого режиму, властивих шкільній роботі [14]. Як і інші навички, підтримка постави під час ходьби, робота стоячи чи відповіді на дошці, а також багатогодинне тренування за партою або вдома вимагають регулярності та повторення. Розвиток і закріплення рухових навичок, що формують поставу учнів, відбувається поступово і тривалий час з раннього віку. Передумовами порушення постави може стати те, що дитину рано садять, обкладаючи подушками, неправильно носять на руках, передчасно починають вчити ходити, під час прогулянок постійно тримають за руку [27].