0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

ОРГАНІЗАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНИХ КУРСІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ (ID:613051)

Тип роботи: магістерська
Дисципліна:Педагогіка
Сторінок: 103
Рік виконання: 2019
Вартість: 1800
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................................................ 3 ВСТУП..................................................................................... 4 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ...................................................... 9 1.1. Дидактичні основи дистанційного навчання..................... 9 1.2. Процесуальні особливості організації навчального процесу за дистанційною формою навчання................................ 30 Висновки до розділу 1..................................................................... 45 РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ КУРСУ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ НА ПЛАТФОРМI MOODLE................................................................ 47 2.1. Загальна характеристика платформи дистанційного навчання Moodlе........................................................................ 47 2.2. Технологія створення дистанційного курсу «Психологія» на платиформі Moodle...................................................... 64 Висновки до розділу 2................................................................... 91 ВИСНОВКИ............................................................................... 92 СПИСОК ВИКОРИСТАННЯ ДЖЕРЕЛ............................................. 95
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
1.1. Дидактичні основи дистанційного навчання Завдання, поставлені перед системою освіти України, процесами державотворення, кардинальними змінами в суспільно-політичному житті, вимагають створення організаційної структури системи освіти, що забезпечуватиме перехід до «освіти протягом життя». Вирішенню цієї проблеми сприятиме впровадження дистанційного навчання. Актуальними для освітньої галузі України є вивчення передового світового досвіду дистанційного навчання, об’єднання зусиль провідних ЗВО, створення альтернативи аналогічним зарубіжним проектам. Зволікання з розвитком дистанційного навчання загрожує зниженням конкурентоспроможності української освіти у світовому просторі [2, с. 34]. У галузі теорії й практики дистанційного навчання працює багато відомих вітчизняних учених. На особливу увагу заслуговують праці таких науковців, як: Т. Койчева, О. Колгатін, В. Кухаренко, І. Лещенко, В. Луговий, О. Малярчук, Н. Мукан, Н. Ничкало, В. Олійник, В. Пасічник, О. Рибалко, С. Сисоєва, Н. Сиротенко, О. Собаєва, П. Стефаненко, Б. Шуневич та ін. Бикова, М. Жалдака та ін. Окремі аспекти неперервної освіти й відкритого навчання, організаційно-педагогічні засади дистанційної підготовки фахівців відображено в працях Д. Бодненко, Т. Десятова, С. Лисенко, В. Лугового та ін. На основі використання передового зарубіжного досвіду українськими вченими здійснювалися дослідження, які дали змогу виявити загальні тенденції й перспективи розвитку дистанційного навчання в системі неперервної освіти та його проблеми. Результати цих досліджень знайшли розкриття в працях В. Андрущенка, І. Зязюна, В. Кременя, В. Лунячека, Н. Ничкало, С. Сисоєвої, Я. Цехмістеро, О. Чалого та ін. 10 Питання перспектив використання дистанційного навчання у вищих навчальних закладах України та провідних країн світу вивчалися Г. Козлаковою, К. Корсаком, П. Стефаненко та ін. Моделюванням і прогнозуванням розвитку дистанційного навчання займалися Ю. Заячук, М. Коваль та ін., а тема контролю знань і їх оцінювання – І. Булах та ін. Проблему використання дистанційного навчання при вивченні іноземних мов досліджували В. Жулкевська, Л. Морська, Н. Муліна та ін. Над питаннями розробки мультимедіа та використання комп’ютерів при викладанні різних предметів працювали М. Коваль, Л. Шевченко та ін. Питаннями маркетингу дистанційного навчання займалися В. Олійник, П. Стефаненко та ін. Проблему стану та перспектив розвитку дистанційного навчання, його специфіку, зміст, форми, методи і принципи організації порушували у своїх працях американські, канадські, європейські та австралійські науковці: Т. Андерсон, В. Ачер, Дж. Боат, Д. Боетчер, E. Вагнер, Ч. Ведемеєр, К. Вудлі, М. Докендорф, Р. Гаррисон, М. Каллаган, Д. Кіген, Б. Кінг, П. Кліффорд, Д. Консідайн, М. Маклюен, К. Мередіт, M. Морабіто, М. Мур, О. Петерс, К. Роджерс, В. Стайнер, Д. Тейлор, С. Толбот, Г. Уїлмот, Д. Шеррон, М. Фуллан, Ж. Хейсс, Б. Холмберг, Дж. Холловей та ін. В організацію наукових досліджень і впровадження в педагогічну практику ідей дистанційного навчання значний внесок зробили й російські фахівці: О. Андреєв, А. Бершадський, Т. Вороніна, Б. Вульфсон, В. Дьомкін, І. Ібрагімов, І. Мелюхін, Є. Полат, Є. Скребицький, В. Солдаткін, В. Тихомиров, А. Хуторський та ін [2, с. 34]. На основі використання передового зарубіжного досвіду українськими вченими здійснювалися дослідження, які дали змогу виявити загальні тенденції й перспективи розвитку дистанційного навчання в системі неперервної освіти та його проблеми. Результати цих досліджень знайшли розкриття в працях В. Андрущенка, І. Зязюна, В. Кременя, В. Лунячека, Н. Ничкало, С. Сисоєвої, Я. Цехмістеро, О. Чалого та ін [2, с. 34].