Зразок роботи
Увага вчених усього світу (фізіологів, медиків, психологів, педагогів) спрямована на вивчення проблем, пов’язаних з народженням, розвитком, вихованням і навчанням дітей від запліднення до раннього віку (3 роки). Адже саме ці періоди є вирішальними у найбільш інтенсивному розвитку всього організму дитини, що в подальшому є визначальним у психічному і моральному станах особистості людини. Таке ставлення до вивчення раннього дитинства можна пояснити надзвичайною складністю організації клінічних, психологічних і педагогічних досліджень психіки дітей у пренатальний та постнатальний періоди. Відтак уявлення про розвиток майбутньої дитини та немовляти аж до другої половини ХХ ст. залишалося на рівні життєвих уявлень.
Підвалини майбутньої особистості формуються насамперед у сім’ї. Від того, як спілкуються з дитиною, як і чим її годують, великою мірою залежить характер майбутнього дорослого та його доля. Навіть ті батьки, які з усією відповідальністю ставляться до своєї дитини, оточуючи її фізичним піклуванням та психологічним комфортом, не підозрюють, що у своїх зусиллях виховати гармонійну особистість вони йдуть із запізненням принаймні на дев’ять місяців.
Унікальною особливістю раннього дитинства є те, що воно забезпечує загальний розвиток дитини (фізичний, психічний, моральний), який слугує підґрунтям для набуття нею в подальшому спеціальних знань, умінь і навичок, формування стійких особистісних якостей. Період раннього дитинства характеризується швидкими темпами фізичного і психічного розвитку дитини, що зумовлено інтенсивним дозріванням як органів чуття, так і нервової системи, вдосконаленням її функцій у результаті дозрівання і взаємодії організму з довкіллям, під впливом умов життя і виховання дитини.
Актуальність дослідження. Кожна дитина з моменту народження має неймовірний потенціал знань і навичок. Існує гіпотеза, що основні навички з навчання і пізнання світу дітям потрібно закладати до трьох років. Тоді, в майбутньому, вони стануть успішними, самодостатніми людьми. Знаючи це, практично всі сучасні батьки прагнуть ознайомити своїх чад з методиками раннього розвитку. Зробити це можна як самостійно, так і за допомогою різноманітних центрів раннього розвитку або приватних закладів дошкільної освіти (ЗДО), що займаються за власними програмами.
Сьогодні серед вихованців ЗДО неухильно зростає кількість дітей віком до трьох років, тому в усіх регіонах України відкриваються групи раннього віку. Час диктує необхідність осучаснення навчально-виховного процесу відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту». Сьогодні на порядку денному: пошук нових форм організації педагогічного процесу, нових підходів до виховання дитини. Іде інтенсивний процес створення сучасних освітніх технологій. Основними напрямками роботи з дітьми раннього віку, які визначені чинними програмами навчання і виховання та Базовим компонентом дошкільної освіти є: забезпечити емоційний комфорт та добробут, створити внутрішні передумови для подальшого психічного та особистісного розвитку дітей, не обмежуючи творчої ініціативи вихователя у виборі форм організації педагогічного процесу.
У наш час усе більше уваги в сучасній науці та практиці приділяється періоду раннього дитинства, оскільки саме означений вік є часом великих змін і суттєво впливає на подальше життя дитини. Аналіз наукового дослідження свідчить про важливість зазначеного вікового періоду у формуванні та розвитку майбутньої особистості та ролі батьків, а надалі й вихователів ЗДО в означеному процесі. Так, визнання вітчизняними вченими (Н. Аскаріна, Т. Алексєєнко, Н. Виноградова, О. Кононко, Г. Ляміна, Т. Маркова, М. Щелованов та ін.) та зарубіжними (Д. Адкок, М. Сигал, Д. Стилберг) періоду раннього дитинства в житті людини як найбільш сенситивного, в умовах якого закладаються першооснови наступного розвитку особистості, дозволяє одночасно розв’язати питання про залежність формування майбутньої особистості від сформованої педагогічної культури батьків та рівня професійної підготовки педагогів.
Основною формою життєдіяльності новонародженої дитини є її емоційне спілкування з дорослими, від якого залежить подальший як фізичний, так і психічний розвиток дитини. Щоб уникнути кризових явищ у процесі розвитку дитини раннього віку, дорослі (батьки, вихователі) повинні бути добре обізнаними з характеристикою розвитку дитини, її якісними досягненнями на кожному віковому етапі від народження до трьох років.