Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Зміни, які відбулися в соціально-економічній,
політичній та духовно-моральній сферах життя суспільства, ставлять
підвищені вимоги до психофізіологічних, інтелектуальних, вольових і
моральних якостей людини, її ціннісних орієнтацій та ідеалів. Високий рівень
інтелектуального розвитку і креативності стає умовою адаптації людини до
життя в сучасному суспільстві, соціальним замовленням якого є фахівець,
який володіє такими особистісними якостями, як: системність мислення,
інформаційна і комунікативна культура, самостійність, ініціативність, творча
активність, відповідальність за виконану роботу, мобільність та конкурентно-
здатність.
Відповідно до Закону України «Про освіту», загальних вимог
Державного стандарту шкільної освіти учень повинен вміти здобувати нові
знання, використовуючи сучасні інформаційні освітні технології, ставити мету
і формулювати завдання, бути методично і психологічно готовим до вибору
виду і характеру своєї професійної діяльності. Таким чином, одним із
головних напрямків дидактики є пошук шляхів, засобів, методів активізації
навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Проблема стимулювання, спонукання школярів до навчання не нова:
вона була поставлена ще у 40-50-і роки ХХ ст. І. А. Каїровим, М. А.
Даниловим та Р. Г. Лембер. У наступні роки до неї була привернута увага
провідних методистів-біологів (В. Г. Разумовський, А. В. Усова, Л. С.
Хижнякова та ін.). Вони поставили завдання формування позитивних мотивів
навчання в якості найголовнішого у навчанні біології, тому що високий рівень
мотивації навчальної діяльності на уроці і інтерес до навчального предмета -
це перший фактор, який вказує на ефективність сучасного уроку. Проведений
внвліз засвідчив, що у практиці роботи школи накопичено уже чималий досвід
з активізації пізнавальної діяльності учнів, але нерідко трапляється так, що
описаний у літературі метод або окремий прийом не дає очікуваних
4
результатів. Причина в тому, що: по-перше, у кожного конкретного класу свій
досвід пізнавальної діяльності та свій рівень розвитку, по - друге, змінюються
часи, а разом із ними - інтереси дітей.
З урахуванням зазначеного вважаємо , що проблема активізації
пізнавальної діяльності особистості буде існувати за всіх часів. Таким чином,
актуальність нашого дослідження зумовлена констатованими попередньо
проблемами. У своїй роботі ми виходили із припущення, що робота вчителя
щодо активізації пізнавальної діяльності учнів буде найбільш ефективною, а
якість знань учнів буде вищою, якщо під час проведення уроків
використовуються прийоми і засоби, які активізують пізнавальну діяльність
школярів і розвивають їх пізнавальний інтерес.
Мета дослідження - проаналізувати існуючі методи, прийоми і засоби,
які активізують пізнавальну діяльність учнів на уроках, підібрати методики ,
що сприятимуть формуванню пізнавального інтересу учнів третього класу
Об'єкт дослідження - процес активізації пізнавального інтересу учнів у
процесі організації освітнього процесу вчителями початкової школи
Предмет дослідження - педагогічні умови формування пізнавального
інтересу учнів третього класу
Гіпотеза дослідження - якщо професійна діяльність учителів початкової
школи буде спрямована на активізацію пізнавальної активності учнів ,
зокрема використання активних методів, прийомів, засобів і форм організації
освітнього процесу, зміцнення мотивації навчання, то розвиток пізнавального
інтересу молодших школярів, зокрема учнів третього класу, значно зростатиме
Відповідно до поставленої мети і висунутої гіпотези визначені основні
завдання дослідження:
1. Проналізувати наукові джерела з досліджуваної проблеми.
2. З’ясувати мету і завдання активізації пізнавальної діяльності учнів
третього класу.
5
3. З’ясувати сутність процесу мотивації навчання, особливості організації
роботи на уроках в третьому класі щодо активізації пізнавального
інтересу учнів третього класу.
4. Провести експериментальне дослідження та прананлізувати його
результати .
Теоретико-методологічною основою дослідження є положення теорії
діяльності і діяльнісного підходу до розвитку особистості в навчанні
(Апресян Ю. Д., Буєва Л. П., Давидов В. В., Виготський Л. С., Гальперін П.
Я., Каган М. С., Леонтьєв О. Н., Рубінштейн С. Л., Щедровицький Г. П. та
ін.); сучасних філософських, психологічних і педагогічних концепцій, які
розкривають природу особистості як суб'єкта суспільних відносин (Басов
М. Я., Ляудіс В. Я., Петровський А. В, Роджерс К. ін.); досліджень,
присвячених розгляду основ активізації навчально-пізнавальної діяльності
учнів (Мартиненко С.М., Бєліков В. А., Нізамов Р. А., Шамова Т. І., Щукіна
Г. І.); концепції спілкування і взаємодії (Гримак Л. П., Мудрик А. Н., Сава
Л. І. та ін..); сучасні розробки педагогічної науки в області організаційних
форм навчання (. Краєвський В. В, Лернер І .Я., Скаткін М. Н., Черг І. М. та
ін.).
Актуальність та значущість порушеної проблеми, недостатня її
теоретична й методична розробленість зумовили вибір теми дослідження:
«Підготовка майбутніх учителів початкових класів до діагностичнго
супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів».
Для реалізації мети та вирішення поставлених завдань застосовувалися
методи дослідження: теоретичні – аналіз філософської, психолого-
педагогічної літератури, з метою з’ясування стану досліджуваної проблеми;
синтез, систематизація та узагальнення – для розкриття сутності та змісту
базових понять дослідження, формулювання понятійно-термінологічного
апарату, виокремлення основних компонентів формування готовності
майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу
розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів; емпіричні –
6
психолого-педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, тестування,
самооцінка, аналіз продуктів діагносточної діяльності – для визначеня
показників, критеріїв і рівнів готовності майбутніх фахівців до
діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів;
педагогічний експеримент – з метою перевірки ефективності
діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших
школярів; статистичні – для інтерпретації отриманих кількісних і якісних
даних.
Теоретичну основу дослідження складають положення філософії
освіти (В. Андрущенко, В. Кремень, В. Огнев’юк); теорії неперервної
професійної освіти ( О.Абдуліна, А.Алексюк, Ю. Бабанський, С.
Гончаренко, Н. Кузьміна, С. Сисоєва); особливості професійної підготовки
вчителів початкової школи ( Т. Байбара, В. Бондар, М. Вашуленко, М.
Марусинець, Л. Петухова, О. Савченко, Н. Тализіна, Л. Хомич, Л. Хоружа,
І. Шапошнікова); концепції педгогічної діагностики ( А. Бєлкін, Б. Бітінас,
М. Боритко, М. Голубєв, А. Григор’єв, В. Завіна, К. Інгенкамп, К. Клауер,
О. Кочетков, С. Мартиненко, О Мельник); методики діагностування
навченості учнів молодшого шкільного віку, розвитку їх пізнавальних
процесів та інтересів ( Є. Баранова, Н. Бібік, О. Савченко, Г.Щукіна).
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у
тому що результати дослідження можуть бути використані викладачами
вищих навчальних закладів у процесі викладання навчальних курсів,
слугувати вихідним матеріалом для розширення змістового наповнення
навчальних дисциплін «Вступ до спеціальності», («Університетські студії»,
«Я – студент»), « Педагогіка», «Педагогічна діагностика», Матеріали
дослідження будуть корисними студентам педагогічних спеціальностей,
вчителчм початкової школи, вихователям.
Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження
полягають у тому, що: вперше обґрунтовано педагогічні умови підготовки
майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу
7
розвитку пізнавальних інтересів молодщих школярів, які охоплюють:
формування позитивного ставлення у майбутніх фахівців школи до
діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів; сую’єкт-
суб’єктний підхід до підготовки майбутніх педагогів до діагностичного
супроводу розвитку пізнавальних інтересів школярів; упровадження
інтерактивних форм і методів у зміст підготовки майбутніх фахівців школи
до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів;
визначено структуру готовності майбутніх учителів початкових класів до
діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших
школярів та критерії, показники, рівні її сформованості; розроблено
класифікацію методів діагностичного супроводу розвитку пізнавальних
інтересів учнів на засадах гуманістичної спрямованості, дитиноцентризму й
особистісно орієнтованого підходу; уточнено теоретичну сутність поняття
«готовність майбутніх учителів початкових класів до діагностичного
супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів», яке
розглядається як результат підготовки, що характеризується
сформованістю знань, умніь і навичок добирати, розробляти та
застосовувати діагностичні методки, прогнозувати перспективи,
здійснювати педагогічну підтримку розвитку пізнавальних інтересів
молодших школярів.
Структура й обсяг роботи. Магістерська робота складається зі вступу,
трьох розділів , висновків до кожного розділу і загальних висновків та
списку використаних джерел.