Зразок роботи
Національне відродження, демократичні перетворення в Україні потребують розв'язання проблеми оновлення національної освіти, її розвитку у загальноєвропейському контексті. На сучасному етапі розвитку нашої країни в суспільстві зростає увага до людини як носія тієї сили, що здатна бути рушієм та перетворювачем історії. Процеси державного будівництва виявили дефіцит на творчі, неординарні особистості. Вирішення завдання щодо формування гармонійної, цілісної, всебічно розвиненої, дійової особистості значною мірою залежить від реалізації нових педагогічних концепцій. Прогресивні парадигми реформування системи вітчизняної середньої освіти є підґрунтям ефективного розвитку кожної окремої особистості, а отже – і всієї української нації.
Величезну роль у процесі виховання творчо-активної людини відіграє мистецтво. Завдяки іманентним якостям, воно сприяє цілісному розвитку особистості: її духовного світу, світогляду, морально-естетичних ставлень, потреб і творчих здібностей. Мистецтво є по-справжньому творчою діяльністю тому, що творчість виступає тут не тільки як спосіб діяльності, а й як мета. Саме в цьому полягає здатність мистецтва виробляти потребу в творчості, бути каталізатором творчих можливостей особистості, створювати імпульс до творчої діяльності. Музичне мистецтво в образно-звуковій формі відображає й узагальнює досвід емоційного ставлення до навколишньої дійсності. Тому саме в музичній діяльності дитина має можливість найкраще реалізувати притаманну їй потребу в самовираженні. Залучення молодшого школяра до різних видів музичної діяльності створює широкі можливості для проявів та розвитку його творчої активності.
Проблема естетичного виховання загальнолюдських цінностей особистості має досить глибоке історичне коріння. Паростки осмислення питання естетичного виховання можна простежити ще в розробках великих античних філософів. Так, відомий афоризм Сократа «Пізнай самого себе» можна вважати провісником ідеї естетичного виховання загалом і його наріжного принципу – самопізнання і самовдосконалення. Філософ підкреслював, що духовні якості людини проявляються навіть у зовнішньому вигляді. Платон, в свою чергу, відмічав, що вплив мистецтва на поведінку людини настільки великий, що потрібно встановити контроль з боку держави за художніми творами, які мали б відповідати моральним нормам існуючого суспільства.
Значний інтерес для педагогічної науки в Україні становить вивчення освітянських систем і структур європейських держав. Для прикладу, на сучасному етапі розвитку та реформації освіти у Франції велика увага приділяється гармонійному розвитку особистості, її індивідуальності, формуванню естетичних смаків, творчої активності, процесу демократизації освіти. Загалом, серед шкільних навчальних дисциплін суттєва роль у реалізації цих завдань відводиться предметам циклу «Естетичне виховання.» Програма передбачає залучення митців культури до співпраці в школі. У початковій школі пропонується створювати класи для виконання наступних проектів : «Пластичні мистецтва», «Музика», «Танець», «Архітектура», «Література», «Історико-культурна спадщина.»
Розвиток музично-творчих умінь щодо сприйняття музичних творів відбувається поступово у процесі накопичення музично-слухового досвіду на основі вивчення творів високо-художніх, яскраво-образних, доступних за емоційно-образною змістовною сферою. Найбільш доцільним для сприймання молодших школярів є використання творів з яскраво вираженою національною ознакою, з програмною назвою, присвячених дітям, орієнтовних на вікові особливості їх музичного сприймання. Вдячним пізнавально-виховним репертуаром можуть служити твори українських композиторів, використані на різних етапах проведеного дослідження.
Молодший шкільний вік – найбільш сприятливий для формування музично-творчих умінь, що обумовлюється характерними для нього емоційністю, посиленням інтересом до нового, схильністю до ігрової діяльності, тому враховуючи вікові особливості та можливості, у процесі розвитку музично-творчих умінь молодших школярів слід оптимально використовувати різноманітні методи.
Магістр