Зразок роботи
Актуальність теми дослідження. Булінг – це небажана агресивна поведінка серед дітей шкільного віку, яка пов'язана з реальним чи передбачуваним дисбалансом сил. Поведінка повторюється чи може повторюватися з часом. І в дітей, з яких знущаються, і в дітей, які залякують інших, можуть бути серйозні, тривалі проблеми.
Можливо, знущання більше, ніж будь-яка інша проблема шкільної безпеки впливають на почуття безпеки учнів. Найбільш ефективні способи запобігання або зменшення знущань вимагають прихильності до шкільної адміністрації та інтенсивних зусиль; поліція, зацікавлена у підвищенні безпеки шкіл, може використати свій вплив, щоб спонукати школи зайнятися вирішенням цієї проблеми.
Даній проблемі приділяється увага у сучасних нормативно-правових документах. Так, у Законах України «Про освіту» (2014) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» (2019) зазначається, що булінг – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають в психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильству, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, які вчиняються стосовно малолітньої або неповнолітньої особи або такою особою щодо інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Насильство серед молоді вимагає дуже пильної уваги, адже це впливає на подальший розвиток особистості. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у 2016 році Україна посіла 9 місце із 42 досліджуваних країн за кількістю постраждалих від підлітків
Варто підкреслити, що проблема насильства та домагань існує вже давно, а визнання та обговорення такої проблеми, як булінг, з’явилося порівняно недавно. Зокрема, така тема порушується в працях таких учених, як Д. Ольвеус (формулювання проблеми), О. Ожів та В. Пономарьов (дослідження акценту на учасників), Дж. Солсбері (обговорення шляхів роботи з хлопчики та жертви), К. Плутицька (розповідає про розуміння булінгу як форми шкільного насильства).
Це означає, що ця проблема є суттєвою, оскільки з нею борються більше половини учнів, батьків та всіх працівників навчальних закладів.
Відсутність цілісного рішення у сфері соціально-педагогічної теорії та практики зумовила вибір теми дослідження.
Важливим етапом у боротьбі з булінгом є певне визнання даної проблеми, як і педагогічного колективу, так учнями і безпосередньо батьками. Залучення молодого покоління до заходів з попередження профілактики булінгу може стати одним із способів його подолання.
Зважаючи на актуальність, ми обрали тему науково-дослідної роботи «Організація в закладах освіти роботи щодо попередження булінгу в учнівському середовищі».
Об’єкт дослідження: булінг як соціально-педагогічна проблема в закладах загальної середньої освіти.
Предмет дослідження: Діяльність учителя закладу загальної середньої освіти щодо попередження булінгу.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати соціально-педагогічні умови та розробити методичні поради соціальним педагогам з соціальної профілактики булінгу в закладах загальної середньої освіти.
Завдання дослідження:
1. Розкрити сутність поняття «булінгу».
2. Дослідити нормативно-правову базу попередження булінгу в середовищі закладу загальної середньої освіти.
3. Проаналізувати стан проблеми булінгу в закладах загальної середньої освіти.
4. Виявити ефективні соціально-педагогічні умови соціальної профілактики булінгу в закладах загальної середньої освіти.
5. Розробити соціально-педагогічні умови соціальної профілактики булінгу в ЗЗСО.
Методи дослідження:
- теоретичні методи (аналіз, порівняння, узагальнення) для вивчення наукової літератури і визначення концептуальних засад, дослідження, уточнення сутності та змісту бюулінгу в ЗЗСО;
- емпіричні методи (пряме і непряме спостереження, самооцінювання) для визначення інструментарію, соціально-педагогічних умов соціальної профілактики булінгу в учнівському середовищі закладів загальної середньої освіти.
Як основні методи дослідження були обрані загальновідомі, теоретичні, застосування яких дозволяє виявляти явні та приховані закономірності, загальне та необхідне, відокремлювати суттєве від несуттєвого, таким чином визначаючи динаміку загального розвитку.
Безумовний пріоритет надано теоретичним методам дослідження, оскільки сама робота має теоретико-методологічний характер. Також до уваги брались роботи сучасних вчених-теоретиків України, використовувались методи аналізу та синтезу, метод індукції та дедукції, описовий метод, табличний, графічний та інші методи.
Теоретико-інформаційну базу становлять бібліографічні, інформаційні й довідкові видання, статистичний і фактичний матеріал, законодавчо-нормативні документи України тощо. Також інформаційними джерелами виступили ряд видань спеціальної літератури (монографії, підручники, періодичні видання та автореферати дисертацій), нормативно-правові акти України, регламенти ЄС та джерела Інтернет, монографії, статті вітчизняних і зарубіжних учених тощо.
Структура наукової роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
Магістр