Зовнішня педагогічна техніка: основи мімічної і пантомімічної виразності вчителя (ID:885605)

Міміка — рухи м’язів обличчя. Оцінюючи міміку, слід враховувати: 1. Загальний вираз обличчя: позитивний, мажорний; негативний, мінорний; індиферентний. 2. Характер складок на лобі: горизонтальні, що означають постійне напружене розмірковування, роздуми, здивування; є характерними для осіб інтелектуальної праці. Вертикальні складки говорять про домінуючий негативний настрій, незадоволення. Варто пам’ятати, що кількість та інтенсивність складок пов’язана, в першу чергу, з типом шкіри (суха шкіра дуже схильна до утворення складок) та характером подразнень шкіри з довкілля (сонце, мороз, вітер тощо). 3. Рот, губи, посмішку. Оптимістична посмішка визначається за характером розміщення куточків губ (підняті вгору). Песимістична — куточки опущені донизу. При щирій посмішці разом з губами посміхаються й очі. Така посмішка виникає перед тим, як людина починає говорити. Нещира посмішка — це посмішка маски (посміхаються тільки губи). Слід пам’ятати, що справжні почуття відображаються на обличчі раніше (перша сигнальна система), ніж прозвучали слова (друга сигнальна система). Нещирі почуття проявляються одночасно зі словами або трохи пізніше.