Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність роботи. Для забезпечення якісного розвитку суспільства необхідним насамперед є розвиток інтелектуального потенціалу його громадян. Саме від організації навчального процесу більшою мірю залежить вирішення поставленого завдання. Тому освітні програми орієнтовані на те аби передати учням таку суспільно необхідну суму знань, яка відповідає їх кількісному приросту та яку вони зможуть відпрацювати відповідно до того що дитина уже вміє робити. Проте уміння використовувати отриману інформацію визначається тим на скільки розвинені логічні прийоми мислення аби застосовувати знання доречно. Провідні педагоги та психологи усвідомлюють необхідність у тому аби цілеспрямовано формувати логічні прийоми у процесі вивчення дисциплін починаючи ще з дошкільного віку. На жаль робота в напрямку логічного мислення дитини відбувається не усвідомлюючи великого значення психологічних засобів та прийомів котрі задіяні в даних процесах. Як результат такої роботи, учнями лише в старших класах опановуються прийоми систематизації знань саме на основі логічного мислення, хоча такі прийомі необхідні дітям вже в молодшому шкільному віці, адже без них не буде повноцінного засвоєння матеріалу. Саме тому починати працювати над розвитком логічного мислення дітей потрібно уже в дошкільному закладі, аби в навчальному закладі учні могли повноцінно отримувати знання.
До числа основних інтелектуальних вмінь належать логічні вміння, котрі формуються під час навчання математиці, оскільки прийняті в цій науці правила сприяють в дитини вміння до формулювань чітких визначень, обґрунтування суджень, сприяють розвитку логічної інтуїції, дають змогу чітко осягнути механізм логічних побудов та навчають їх застосовувати у навчанні та житті.
На сучасному етапі в психології існують різні напрямки досліджень котрі стосуються становлення логічних структур мислення. Усіма ними визначається, що основи даної структури закладаються ще в дошкільному віці. Прихильники одного з напрямків зауважують, що процес структуризації логічного мислення являється природнім ,тобто зовнішній вплив не потрібен ,інші ж стверджують що цілеспрямований педагогічний вплив необхідний, адже його результатом є розвиток логічного мислення. Такі науковці як Ж.Піаже, А.Валлона, Б.Інельдера, В.Рубцова, Е.Юдіна визначили вікові межі у рамках яких відбувається процес, котрий заснований на спонтанних механізмах розвитку дитячого інтелекту, вони є головним чинником, який визначає успішність формування логічних умінь. Дослідники розглядають інтелектуальний розвиток індивіда як процес, що є незалежним від навчання та підкоряється в основному біологічним законам. Згідно з їх поглядами, навчання в дошкільному віці не є основним джерелом та рушійною силою розвитку.
У роботах Л.Виготського, Л.Занкова, Н.Менчінской, С.Рубінштейна, А.Леонтьєва, М.Монтессорі обґрунтована провідна роль навчального процесу який виступає основним стимулом розвитку, вказує на неправомірність протиставлення розвитку психологічних структур та навчання. Експерименти з вивчення дитячих міркувань, розуміння ними причинно-наслідкових відносин, утворення у них наукових понять дозволили визначити вік, починаючи з якого можливо та доцільно успішно формувати в дітей початкових логічних умінь.
Можливість системного засвоєння логічних знань та прийомів дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку розкрили в психологічних дослідженнях Х.Веклерова, С.Ладимір, Л.Левітова, Л.Обухова, Н.Котетешвілі, А.Лідерса, Н.Под’якова та інші. Вони довели можливість формування окремих логічних дій, а саме класифікація, розумових висновків на основі транзитивності відносин між величинами) у старших дошкільників при використанні відповідної їхньому віку особливої фронтальної методики.
Питання теорії взаємозв’язку навчання і розвитку розкривали такі вчені як Л.Виготський, П.Гальперін, Д.Ельконін, В.Давидов та інші.
Ігрову діяльність дітей дошкільного віку розглядали М.Монтессорі, Н.Анікеева, Е.Добрінская, А.Журавльов, Б.Нікітін, С.Шмакова тощо. Теорію побудови дидактичних ігор розробляли Е.Базарз, Е.Вяхірева, Н.Фролова, О.Субботін, Г.Теске, Н.Коленцева, Е.Алексеєва та інші
Завдяки психолого-педагогічним дослідженням вчених доведено, що основні логічні вміння на елементарному рівні формуються у дітей, починаючи з 5-6-річного віку. Проте практично всі роботи були спрямовані на розвиток окремих компонентів логічного мислення, а не логічного мислення як структури. На разі залишається відкритим питання щодо прийнятних та дієвих форм навчання дошкільнят, котрі дозволять вирішити проблему розвитку логічного мислення. З огляду на це, виникає суперечність між необхідністю структурного розвитку логічного мислення та відсутністю ефективного засобу, котрий дозволить реалізувати це на практиці. Тому, прагнення знайти шляхи вирішення даного протиріччя й визначило проблему даного дослідження.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтувані та перевірці експериментальним шляхом ефективності використання дидактичних ігор як засобу розвитку логічного мислення середніх дошкільників.
Відповідно до мети визначено завдання:
1. Охарактеризувати основні поняття логічного мислення дітей дошкільного віку;
2. Виявити особливості розвитку логічного мислення дітей дошкільного віку;
3. Розробити та впровадити програму дидактичних ігор, які сприятимуть розвитку логічного мислення у дітей середнього дошкільного віку.
Об’єктом дослідження виступає процес мислення дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження – дидактичні ігри, як засіб розвитку логічного мислення дошкільників.
Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: аналіз психологічної, педагогічної, філософської літератури; спостереження (пряме, непряме, включене); метод поперечних зрізів; експериментальні методи (констатуючий і формуючий етапи експерименту); діагностичні методи (тестування); методи математичної статистики.
Наукова новизна дослідження полягає в наступний результатах: конкретизовано наукове уявлення про структуру логічного мислення, виявлено, що логічне мислення являє собою структуру взаємопов’язаних компонентів: уміння визначати склад та організацію елементів, частин цілого, орієнтуватися на істотні ознаки об’єктів і явищ; вміння визначати взаємозв’язок предмета та об’єктів, бачити їх зміну в часу; вміння діяти відповідно до законів логіки, виявляти на цій основі закономірності і тенденції розвитку; вміння керувати логічними операціями усвідомлено, аргументовано;визначено особливості розвитку логічного мислення у дошкільному віці (логічне мислення в дошкільному віці переважно проявляється через окремі структурні компоненти, а цілісний їх розвиток може бути здійснено шляхом впливу на емоційну, когнітивну, мотиваційну сфери дитини).
Практичне значення отриманих результатів. полягає в тому, що розроблено та апробовано програму дидактичних ігор, котра може використовуватися в рамках освітнього процесу та забезпечує вплив на емоційну, когнітивну, мотиваційну сфери ,а також сенсорний апарат дошкільника шляхом вирішення послідовності логічних задач.
Структура й обсяг роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел котрі налічують 46 найменувань.
Загальний обсяг роботи становить сторінки друкованого тексту 61 сторінка, з них основного тексту 50 сторінок.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ У ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
1.1 Поняття логічного мислення в психології
Сучасна людина стикнулася не лише з бурхливим науково- технологічним прогресом, а й величезними соціальними перетвореннями ,які вимагають високого рівня пристосування до нових реалій, змін в собі, відношення до оточуючих та орієнтування у навколишньому світі. За ввесь час свого існування в людини завжди була потреб бути творцем свого життя, здійснювати дії які дадуть результат, займатися різними процесами задля активності та творчого осмислення.
Емоції, мислення і поведінка змінюють наше життя ,так як впливають один на одного, взаємопов’язані та тісно переплітаються. Тому те які людина має думки та які сприймає дійсність ,характер мислення діють на життя як позитивно так і негативно, можуть пригнічувати або окриляти. [5,с.48]
Саме з відчуттів та сприймань бере свій початок пізнавальна діяльність Відображається дійсність на чуттєвому рівні, участь в цьому беруть аналізатори, за допомогою яких поступає різна інформація як про зовнішні властивості так про ознаки предмета, після чого фіксування відбувається в свідомості, набуваючи форми уявлень в вигляді звуків, смаку, простору, дотику, часу та інших. Такої інформації для задоволення людських потреб замало , тому на допомогу приходить мислення, оскільки це вища абстрактна форма пізнання об’єктивної діяльності.
Мисленням являється психологічний процес, який базується на самостійному пошуку та відкритті чогось нового, цей процес опосередкування і узагальнення відображення дійсності, який з залученням аналізу та синтезу виникає в особистості на основі досвіду та діяльності.
Можна виокремити такі види мислення:
• наочно-дійове до нього належить розв’язування задач, що подаються в наочному форматі, шляхом практичних кроків. У дитини такий вид мислення являється першим кроком до опосередкованого пізнання оточення.
• наочно-образне – це таке при якому розв’язування задач відбувається з допомогою перетворення їх умов. Наприклад, маючи на увазі дитину в віці чотири - шість років розумуємо що діяти практично вона не має можливості, проте цілком здатна орудувати образом об’єкта який зацікавив, але не виходить за границі її сприйняття.
• словесно-логічне вважається є провідним засобом до опанування дійсності. Формується за умов оволодіння науковими процесами у навчанні дітей. Даний вид має вигляд міркування з допомогою дій що направлені на мислення, наприклад аналіз, синтез та інші.
• Теоретичне мислення прийнято вважати різновидом словесно – логічного виду. Даний засіб направлений на освоєння дійсності та відтворення її словесно, спрямоване на будування узагальненого та усвідомленого. Має даний вид дві форми дискурсивне та інтуїтивне мислення.
• Дискурсивне мислення – це міркування за допомогою логічного судження, які в свою чергу складаються з висновків та засновків. Умозаключення здійснюється за допомогою індукції та дедукції. Мати неусвідомлені компоненти, які постають у вигляді інтуїції .
• Практичне мислення має зв'язок з наочно –дійовим , проте його механізм має схожі риси з теоретичним. Таке мислення є засобом розв’язання задач та використання їх результатів у дійсності. Практичне мислення може бути в вигляді технічного чи оперативного мислення.
• Творче або продуктивне мислення, може бути наочно-образним чи словесно-логічним, дискурсивним чи інтуїтивним, теоретичним або практичним.Такий вид мислення це головний інструмент творчості , спосіб за допомогою якого можна пов’язати оригінальні та складні задачі . Продуктом такого мислення являється новий або оновлений образ. [13,с.123]
Своєрідний перехід від наочно-дійового через наочно-образне до словесно-логічного мислення виявляє його онтогенез, тоді як класифікація яка використовується широко в суспільстві за основу має характер задач.
Реалізуються види мислення за участі певних психологічних механізмів, тобто складників процесу мислення.
З проблемної ситуації бере початок мислення, щоб з неї вийти особистість застосовує знання чи дію ,яка складається з невідомого та потреби людини, його здібності та досвід включені в роботу.Запускається процес мислення в тому випадку коли проблемна ситуація стає задачею, яку необхідно вирішити для досягнення певних цілей.
Над проблемою мислення працюють як психологи, так і філософи та культурологи, цікавить їх саме функціонування мислення та методи розвитку, питання механізмів та функціонування .
Підготовка майбутнього покоління до активного життя саме в умовах постійних змін в суспільстві і є основною метою системи освіти. Сучасний розвиток характеризується перманентністю та динамічним характером. Ключове завдання освітнього процесу полягає в тому аби дати дітям такі знання та виховати такі якості з допомогою яких можливо було успішно адаптуватися до змін які їх очікують в житті. [31,с.132] Саме тому науковці займаються пошуком ефективних дидактичних засобів які допоможуть сформувати та розвинути логічне мислення дошкільнят.
Аби вирішити дану проблему на різних рівнях дослідження потрібно розробити єдину концептуальну основу, яка би чітко позначала вихідні позиції. Для цього перш за все слід визначити, конкретне поняття логічного мислення, його специфіку та місце в психології.
Вивчаючи мислення знаходимо дослідження які датуються ще сімнадцятим століттям. З того часу та протягом тривалого періоду мислення ототожнювали з логіка.
Детально теорію мислення можна вивчити в роботах С.Рубінштейна. Він вважає що мислення це найповніше та всебічне відновлення об’єкта, реальності та дійсності в людській уяві, виходячи з даних , які виникають через вплив на об’єкт.
З дидактичної точки зору найбільш конструктивними вважаються психологічні теорії мислення, вони адресовані освіті та школі зокрема.
Під логічним мисленням розуміють такий вид мислення, суть якого полягає в оперуванні поняттям, судженням, думками спираючись на закони логіки, її зіставлення або співвіднесення з такими діями чи операціями, які зв’язані причинно- наслідковими закономірностями, їх допомогою можна узгодити знання з метою опису і перетворення дійсності.
Н. Подгорецька вважає на уміння логічно мислити дозволяє охопити ряд компонентів до яких належать уміння орієнтуватися на ознаки об’єктів та явищ, уміння взаємодіяти з законами логіки та будувати свої відповіді спираючись на них, навики виробляти логічні операції та усвідомлена аргументувати їх, мистецтво будувати гіпотези та визначати слідства спираючись на посилання. [2,с.65]
Спираючись на це, можна сказати, що розвиток у дитини логічного мислення це складний процес переходу від емпіричного рівня пізнання до науково- технічного рівня з формуванням структури взаємопов’язаних компонентів. Компонентами логічного мислення в даній ситуації вступають прийоми логічного мислення, завдяки яким відбувається цілісне функціонування логічного мислення.
Вчені стверджують необхідність в цілеспрямованому розвитку мислення дитини, оскільки завдяки досконалості прийомів розумової діяльності можливий розумовий розвиток. Такі можливості можуть бути реалізовані за умови активного застосування її в практичній діяльності при різних видах.
Логічне мислення як проблема широко відображена в психолого- педагогічній літературі. У всіх наукових дослідженнях обґрунтували важливість та необхідність розвивати логічне мислення дитини. В роботах знаходимо шляхи до вирішення задач. Проте не бачимо чіткого позначення вікових рамок, коли ж потрібно починати розвивати логічне мислення у дітей.
Л.Виготський [23,с.43] досліджуючи розвиток понять в розумовій діяльності дитини, проблему відмінності формально-логічного іта істинного понять, визанчав у психологічному плані як проблему відмінності шляхів формування «життєвих» (спонтанних) та «наукових» понять. У дитячому віці він бачив ключ до проблеми розумового розвитку дитини. «Нове в нашому дослідженні .. розкриття своєрідного шляху розвитку наукових понять дитини в порівнянні з її спонтанними поняттями і з’ясування основних законів цього розвитку». [35,с.19]
Л.Виготський писав, що маючи таке «уявлення» («псевдопоняття»), дитина усвідомлює наданий в ньому предмет, але не усвідомлює»... самого поняття, свого власного акту думки, за допомогою якого вона уявляє даний предмет» .
Магістр