Зразок роботи
Вступ
Україна намагається не відставати від цивілізованих країн Європи й Америки у всіх аспектах суспільного розвитку, не зважаючи навіть на події, пов'язані з російською агресією, які відбуваються на її території.
Для впевненого просування по цьому шляху необхідно добре розуміти своїх закордонних союзників, партнерів і друзів, для чого є недостатнім спілкуватися з ними лише через перекладача.
Навпаки, є настійна потреба у спілкуванні на одній мові, тобто завдання широкого вивчення українцями іноземних мов має яскраво виражений політичний колір.
Але не варто думати, що ця потреба обмежується лише політичним виміром – необхідність володіти декількома мовами стосується не лише кар'єрних дипломатів та інших учасників міжнародного політичного співробітництва.
Вона впевнено стала неодмінною рисою професійної діяльності у сферах реального виробництва, до речі, не лише високотехнологічного (сплеск міграції, який далеко не закінчився, а, навпаки, набуває перманентного характеру, вимагає від переміщених осіб оволодіння мовами країн перебування), а також послуг, в першу чергу, тих, що мають міжнародний характер (авіаційний та інший транспортний зв'язок, як приклад).
І роботодавці теж шукають людей, які вільно володіють як мінімум двома іноземними мовами.
Крім того, вільне знання іноземних мов означає здатність вільно подорожувати, спілкуватися та встановлювати контакти з іноземцями, продовжувати навчання на його наступних етапах за кордоном та відкриватися культурній спадщині інших країн.
В нашій державі відповідним стимулятором актуалізації зазначеної потреби для, зокрема, студентства є намагання стати, разом з країною, частиною євроатлантичної спільноти, головною правовою підставою чого є слова преамбули Конституції України, де, відповідно до Закону України № 2680-УІІІ від 07.02.2019, підтверджена «європейська ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України», причому це фундаментальне положення було конкретизоване в подальшому тексті Основного закону у статтях 85, 102 і 116 [1].
Така конституційна вимога стала підставою для того, щоб інтеграція у європейський і світовий освітній простір з урахуванням національних інтересів стала однією з стратегічних цілей, що увійшли до Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 роки [2, с. 71].
У зв'язку з цим набуває особливого значення теоретико-методичні засади, на яких вирішуються проблеми викладання іноземних мов у вищих навчальних закладах України з урахування тих обставин, що таке вирішення, щоб бути дійсно ефективним, повинно спиратися, зокрема, на впровадження й активне використання сучасних інноваційних технологій.
Якщо ж взяти трохи ширше, то актуальність цієї теми, котра і зараз не підлягає сумніву, з часом лише зростає, оскільки, по-перше, потреба у вивченні іноземних мов збільшується в ході європейської та світової глобалізації, а самі інноваційні технології, як загальні, так і спеціально призначені для навчання іноземним мовам, продовжують розширятися, вдосконалюватися і оновлюватися.
Крім цього, проблема впровадження інноваційних технологій у системі навчання іноземних мов об’єктивно набуває все більшої актуальності завдяки поширенню й постійному удосконаленню соціального досвіду, сфери освітніх послуг, створенню інноваційних типів закладів освіти, авторських педагогічних технологій, виникненню різних форм репрезентації та переробки інформації, зростаючому рівню запиту соціуму.
Нарешті, відомо, що назріла необхідність модернізації української освіти, що напряму пов'язано з інтеграцією до загальноєвропейського освітнього суспільства, на підставі збереження й розвитку кращих традицій вітчизняної вищої школи та з урахуванням новітніх тенденцій.
Сучасному українському суспільству і державі потрібні освічені, кваліфіковані фахівці, яким притаманні мобільність, динамізм, конструктивність, повага до національної культури, наукових здобутків, традицій інших країн і народів.
У зв'язку з цим наша система освіти орієнтується на гуманістичні ідеали, що передбачає пріоритетність інтересів особистості, створення творчої атмосфери у навчанні і забезпечення загальнокультурного розвитку студентів.
Саме вивчення іноземних мов має розглядатися, як один з суттєвіших засобів гуманізації освіти і суспільства в цілому, а засіб цей може бути дійсно ефективним лише за наявності в нього передового педагогічного озброєння у вигляді найсучасніших інноваційних технологій.
Застосування викладачами вишів технологічних інновацій в процесі навчання іноземній мові стає більш цікавим, швидким та ефективним за рахунок того, що, зокрема, між ними і студентами (і між самими студентами) формується інтерактивне середовище, покращується взаємодія між його суб'єктами. Студенти можуть вільно комунікувати між собою, формулювати та висловлювати свої думки, вислуховувати думки інших осіб, за допомогою новітніх технологій знаходити та обробляти інформацію.
Інновації становлять сутність інформаційного суспільства, оскільки його постійні зміни ставлять перед людським буттям все нові й нові проблеми. Усі інноваційні методи навчання спрямовані на самовдосконалення та розвиток кожної особистості [3].
Інновація у даному випадку – це нововведення, яке має за мету покращити хід та результат навчального процесу. Вона може бути розглянута як процес (зміна системи та діяльності цього процесу) чи як продукт (результат даної діяльності). Отже, інноваційні технології в навчанні є процесом, де цілеспрямовано, послідовно та систематично впроваджують у свою практику оригінальні прийоми та способи [3, 4].
Як слушно зауважив свого часу відомий американський педагог, економіст і публіцист П.Ф. Друкер, «під час швидких структурних змін виживають лише ті, хто є спроможним до нововведень і створенню змін» [5, с. 479]. Співзвучні думки стосовно розвитку інноваційних технологій у процесі навчання в закладах освіти висловлювали в різні роки й відомі вітчизняні дослідники А.А. Герасимчук, Л.Г. Кайдалова, О.О. Осова, О.Г. Хомеріки.
В освітянській сфері, у викладанні студентам іноземних мов технологічні інновації сприяють зміцненню загальної тенденції, яка спрямована на зміщення акценту з засвоєння знань на формування компетентності, тобто відбувається переорієнтація на особистісно-орієнтований підхід, протилежний орієнтованій на знання безособовій педагогіці [3, 6].
Запровадження нововведень є, зокрема, результатом бажання самих студентів набути вміння ефективно використовувати іноземну мову та спілкуватися нею. Враховуючи те, що однією з головних сфер інтересів молоді в сучасному світі є комп’ютер, Інтернет, засоби комунікації та технічні новинки, студенти з зацікавленістю і ентузіазмом набуватимуть мовних навичок переважно з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Нововведення, які пропонуються викладачам і студентам в теперішній час, є результатом попередніх багаторічних спостережень під час різноманітних ініціатив вчителів іноземних мов, реалізації мовних проектів та аналізу прогресу і досягнень. Креативність і велика відданість студентів при проведенні таких заходів свідчить про зростаючий інтерес до вивчення іноземних мов.
Додатковим аргументом на користь використання студентами мультимедійних засобів та інших технологічних новинок у навчанні іноземним мовам є можливість у подальшому використовувати їх для вивчення й інших предметів і подальшого розвитку власних інтересів. А активізація студентів під час занять по вивченню іноземних мов неодмінно стає у майбутньому запорукою перспективного успіху у вигляді, зокрема, кращого старту у доросле життя.
Водночас не лишаються поза увагою й проблемні питання, які супроводжують впровадження технологічних нововведень у процес навчання іноземних мов – йдеться про вплив, не лише нажаль позитивний, на викладацьке і студентське навантаження, на формування одних навичок та вмінь на шкоду іншим тощо. Актуальність вже теперішнього розгляду зазначених проблем від цього тільки зростає.
Якщо попередньо підсумовувати, то можна стверджувати, що актуальність досліджуваної теми має спеціальне значення для викладачів іноземних мов, студентів, вишів, де ці мови викладаються, а в більш загальному сенсі – для всієї вітчизняної освіти та успішного розвитку Української держави у взаємодії із європейською і світовою спільнотою.
З огляду на вказану актуальність теми цього магістерського дослідження, на важливу роль, яку відіграють інноваційні технології в освітній сфері і, зокрема, у вивченні в українських вишах іноземних мов, основне завдання цієї роботи можна сформулювати як обґрунтування ролі та важливості впровадження у цей процес інноваційних технологій з точки зору їх теоретико-методичних засад.
При цьому планується вивчити вплив інноваційних технологій на викладання та навчання іноземних мов, дослідити їх сутність, різновиди, аспекти та роль у навчанні.
Основне завдання має наступні складові:
• дослідити сутність та поняття інноваційних технологій у навчанні іноземних мов;
• визначити загальнонауковий рівень дослідження проблеми сучасних методів викладання іноземних мов у закладах вищої освіти;
• проаналізувати інноваційні технології для навчання іноземних мов, визначити особливості, методичні, у першу чергу, їх впровадження у закладах вищої освіти;
• визначити та проаналізувати відповідні можливості конкретних, найбільш розповсюджених, комп'ютерних та мультимедійних технологій;
• окреслити позитивні та негативні аспекти введення новітніх технологій у систему викладання іноземних мов в закладах вищої освіти.
У зв'язку з цим об'єктом дослідження виступають вищі навчальні заклади, які надають наукову, практичну та професійну підготовку студентам у вивченні іноземних мов, удосконалюють професійну підготовку і підвищують відповідну кваліфікацію за допомогою широкого, як правило, застосування інноваційно-технологічних пристроїв і програм тощо, а його предметом – теоретико-методичні засади, які слугують фундаментом вирішення проблем, котрі існують і виникають в ході цієї роботи.
В ході дослідження з'ясувалося, що термінологія, яка вживається в документальних джерелах і у наукових публікаціях (теоретико-методичні засади, інноваційні технології, навчальний процес, мультимедійні, комп'ютерні засоби тощо) вживається всіма однаково за змістом, тому не було необхідності додатково роз'яснювати окремі поняття.
Застосований для виявлення єдиного для дослідження понятійно-термінологічного апарату метод формалізації приніс, таким чином, позитивний підсумок.
У якості методологічного фундаменту магістерського дослідження автор використовував загальновідомі наукові принципи, серед яких:
• конкретність, об'єктивність і системність;
• історизм;
• діалектичність.
Вбачається, цих же методологічних принципів додержувалися й автори використаних у цій роботі наукових публікацій, тому жодного разу не прийшлося будь-яким чином пробувати оспорювати зроблені ними тезиси і висновки.
Недарма більшість наукових праць, у яких розглядалися конкретні питання, пов'язані з впровадженням і використанням технологічних інновацій в процес навчання іноземних мов, охоплювали значний хронологічний період, як правило, роки існування незалежної Української держави, що давало змогу прослідити їх генезис і поступовий розвиток, що стало суттєвою частиною предмета дослідження у магістерській роботі.
Вимога об'єктивності полягала в тому, щоб не допустити теоретичних міркувань і, тим більше, висновків, які були б відірвані від фактологічної основи, бо це стало би спотворенням чи взагалі недосягненням, навіть частково, наукової істини.
Тому і при вивченні інших авторських наукових результатів кожного разу увага приверталася до фактично обґрунтованості тих чи інших позицій, тобто застосовувався метод критичного аналізу наукових джерел.
Системність у роботі забезпечувалась тим, що інноваційні технології навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах і їх теоретико-методичні засади розглядались:
• у нерозривному взаємозв'язку між собою, а також у межах загальної ситуації у вітчизняній освіті і з урахуванням міжнародного досвіду, тобто був застосований цілісний підхід, коли предмет наукового дослідження, як єдине ціле, водночас був підсистемою для більш високого рівня;
• з точки зору ієрархічної підпорядкованості (ідеологічної, політичної тощо) навчальної діяльності у сфері іноземних мов загальнодержавній освітянській політиці;
• з застосуванням структурного аналізу обох цих складових, організаційної та методичної, єдиного явища;
• множинності (різноплановості) фактичного матеріалу (конкретно-описового, офіційного, публіцистичного тощо), на підставі якого робилися наукові висновки).
Конкретність дослідження була досягнута тим, що вітчизняний освітній простір був чітко виділений з точки зору його унікальності у порівнянні з світовою, європейською, зокрема, системою навчання іноземних мов, що у той же час дало можливість побачити в нашій країні характерні риси, притаманні всьому закордонному досвіду.
Нарешті діалектичність дослідження проявлялася у тому, що логічність опису інноваційно-технологічного матеріалу була заснована на його фактичній основі, лише у накопиченому фактологічному масиві виявлялись певні тенденції й закономірності, причому не допускались ніякі домисли або вільна, нічим не обґрунтована, інтерпретація реальних фактів.
Предмет дослідження вивчався у фактичній динаміці з урахуванням загальної взаємопов'язаності всіх його частин. Такий підхід забезпечив можливість зрозуміння теоретико-методичних засад реального виникнення, формування й конкретних проявів застосування в українській вищий школі інноваційних технологій навчання іноземних мов.
Аналізуючи доступний фактичний матеріал, вдалося у результаті вийти на синтетичні висновки щодо теоретико-методичних засад використання технологічних інновацій при вивченні у вишах іноземних мов і ступеня їх впровадження в освітянське життя.
Використовуючи логіку як методичний інструмент наукового дослідження, вдалося розглядіти внутрішні логічні зв'язки між теорією, методикою і конкретним застосуванням зазначених інновацій.
Застосування всіх перелічених принципів і методів сприяло достовірному висвітленню теми магістерської роботи і визначенню перспективи подальших досліджень у цьому напрямку.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в:
• уточненні сутності та конкретизація понять «інновації» та «інноваційні технології», які розглядаються як нововведення для покращення процесу та результату в навчанні українських студентів іноземним мовам, що має значення і для будь-якої іншої сфери людської діяльності;
• обґрунтуванні з методичної, у першу чергу, точки зору особливостей використання та впровадження конкретних інноваційних технологій у систему освіти вищих навчальних закладів в частині навчання іноземних мов;
• визначенні позитивних та негативних аспектів впровадження інноваційних технологій в освітній процес.
Щодо практичного значення отриманих результатів, то вони дають змогу викладачам іноземних мов доповнити та уточнити зміст програм та лекційних курсів, конкретних занять з метою збільшення інтересу збоку студентства. Запроваджені при цьому методичні положення та висновки можуть бути використані у навчанні іноземних мов у всіх вищих навчальних закладах України.
Магістр