Зразок роботи
1.3 Формування позитивного ставлення в учнів до навчання в процесі застосування сучасних інноваційних уроків в умовах шкільної освіти.
Разом з тим, якщо матеріал нецікавий, він не може бути засвоєний добре і мати позитивний настрій. Позитивне ставлення до навчання мобілізує можливості, забезпечує увагу, і краще розуміння і запам'ятовування. Те, що робиться з інтересом, робиться подвійно успішно.
Таким чином характер психолого-педагогічної стратегії формування позитивного ставлення до навчання в учнів має такий вигляд: від поверхневого, ситуативного - до змістовного, глибинного пізнавального інтересу, а від нього - до інтелектуальної потреби. Тому турбота викладача про цікаве проведення заняття, про боротьбу з нудьгою на ньому – це необхідний прояв психолого-педагогічної зрілості, одне з вихідних умов успішності навчання в цілому, а не абстрактно-гуманітарна вигадка.
У технології формування позитивного ставлення до навчання учнів на уроці можна виділити деякі особливості.
1. Викладач повинен бути зацікавлений в проведені заняття, необхідний постійний, наполегливий і виражений прояв інтересу, захопленості ім. Якщо від нього віє нудьгою, то чому має бути цікаво учням?
2. Людині завжди цікаво те, що має для неї значення. Тому потрібно постійне розкриття учням значення досліджуваного: на початку заняття, при переході до вивчення чергового основного питання плану теми, при викладі окремих положень і порад. Чи не обмежуватися словами - «це важливо», «це дуже важливо». Розуміння важливості слухачами досягається роз'ясненнями, що це дає майбутньому фахівцю, для чого буде потрібно в подальшому житті і практичній роботі, як вплине на успіх і захистить від промахів, помилок і неприємностей. Добре було б частіше ілюструвати роз'яснення прикладами з практики (позитивними і негативними), посилатися на досвід, міркувати від протилежного.
3. При відборі і розкритті змісту теми своєчасно помітити і враховувати, що викликає інтерес учнів:
• актуальність теми та її змісту, її новизна;
• недопущення відомості змісту до елементарних основ, з яких годі й шукати відповіді на складні запитання навчальної діяльності; включення в зміст таких питань, а не замовчування або відхід від них;
• суворе підпорядкування відібраного матеріалу темі і цілям заняття, його чітке структурування, логіка викладу;
• глибина і цікавість розкриття змісту, обгрунтованість і доказовість, постійний зв'язок з практикою;
• сміливість і самостійність суджень викладача, а не боягузлива ухильність при питаннях учнів.
Слід активно користуватися психологічно обгрунтованими і перевіреними педагогічною практикою методичними прийомами збудження:
• Прийомами наочності, тобто демонстрації;
• Прийомами конкретизації - переходу від абстрактних, теоретичних міркувань до конкретних подій, почерпнутих з життя, практики;
• Прийомами персоніфікації - згадки прізвищ, конкретних регіонів, організацій, звернення до особистого досвіду учнів, персональні звернення до кого-небудь в аудиторії;
• Прийомами співучасті - запрошення учнів до спільного пошуку відповідей на питання ( «давайте подумаємо ...», «як ви вважаєте?»), пропозиція їм подумки перетворитися на учасника певної події ( «уявіть, що ви перебуваєте ...», «поставте себе на місце автомеханіка і подумайте ..»), яскраве розкриття чиїхось або власних вражень і переживань і т.п .;
• Пріемамі створення проблемної ситуації;
• Пріемамі включення учнів до вирішення практичних завдань;
• Прийомами активізації самостійності і творчості.
Більшості людей нецікаво щось робити за вказівками інших, інша річ, розібратися в чомусь самостійно, або придумати та зробити щось за своїми переконаннями. Тому важливо заохочувати учнів до самостійних і творчих проявів. Підштовхувати до висловлювання ними власної думки, пропонуючи одночасно обґрунтувати його, м'яко вказати на помилки на помилки і неточності, тим самим, даючи можливість оцінити правильність своєї точки зору на досвіді в навчальних умовах.
З огляду на вище викладене слід підкреслити, що в навчальних умовах найбільший ефект в формування позитивного ставлення до навчання досягається при проведенні інноваційних уроків.
Основною перевагою інноваційних уроків є можливість використання активних методів і прийомів.
Таким чином, на основі вище викладеного можна зробити висновок про те, що регулярне і комплексне застосування інноваційних уроків в навчальному процесі забезпечує найбільшу ефективність діяльності викладача по формуванню позитивного ставлення учнів і дозволяє зробити процес навчання творчим, відносно самостійним і спрямованим на всебічну підготовку.