Зразок роботи
Сучасне суспільство пред'являє високі вимоги до випускників шкіл: інтелектуальність, грамотність, високі і міцні знання. Однак, успіх у вирішенні навчальних і виховних завдань на уроках значною мірою визначається інтересом до предмету. На звичайному уроці вчитель розказує і показує, а учні слухають і повторюють дії. При цьому «сутність діяльності учня полягає у сприйманні, усвідомленні і збереження в пам'яті більшого чи меншого обсягу отриманої в готовому вигляді інформації, яка стає його знанням».
Роль математики в прогресі суспільства і особистості виключно велика. Математика традиційно є фундаментом, на якому базується розвиток природничих наук, економіки. Засвоюючи математику, учні оволодівають інструментом майбутньої професійної діяльності, отримують уявлення про математику як особливому способі пізнання світу. Розвиток логічного мислення, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки робить математику основою інтелектуального розвитку учнів, успішного освоєння суспільних і гуманітарних наук, так як логічний метод є основним, з допомогою якого обґрунтовується істинність або хибність твердження. Вищесказане підкреслює актуальність дослідження на соціально-педагогічному рівні.
Перед шкільною освітою поставлено завдання розвитку особистості учнів, їх пізнавальних здібностей при збереженні традиційної фундаментальності природничо-математичної підготовки. Останнім часом спостерігається скорочення годин у навчальній програмі з предметів даного циклу і це, в свою чергу, не сприяє вирішенню поставленого завдання, призводить до зниження рівня підготовки учнів. Саме тому необхідно шукати шляхи підвищення якості підготовки з допомогою методів, звернених до особистості учня, які сприяють активізації процесу навчання. Таким чином, розгляд питань активізації пізнавальної діяльності в сучасних умовах виявляється актуальним і на науково-теоретичному рівні.
Актуальність даної курсової роботи полягає в тому, що на даний час для засвоєння матеріалу в учнів слабка пізнавальна активність. Тому я вважаю, що головне завдання педагога в цих умовах полягає в пошуці більш ефективних форм, моделей, способів і умов навчання.
Проблема формування дослідницьких умінь у майбутніх фахівців, зокрема вчителів, є предметом дослідження багатьох педагогів. Так, теоретичні основи проблеми активізації пізнавальної діяльності школярів в своїх працях розглядали Л. Арістова, П. Гальперін, М. Осипова,
П. Підкасистий, Н. Половникова, Н. Тализіна, І. Харламов, Т. Шамова,
Г. Щукіна.
Шляхи вирішення проблеми пізнавальної активності школярів представлені в роботах В. М. Аксюченко, О.Є. Антонової, О.С Гребьонкіна, Н.П. Довгих, В. А. Кирилової, І. Я. Лернера, М.М. Поспєлова та інших учених, де була розглянута структура пізнавальної діяльності старшокласника, її функції, методи і прийоми активізації, критерії та рівні пізнавальної активності та самостійності.
С. Л. Рубінштейн вказував на одну особливість – пізнавальна діяльність завжди здійснюється на базі мислення. Мислення - це основна форма, спосіб, психологічний механізм пізнавальної діяльності. В аналізі пізнавальної діяльності М. Н. Скаткін виходить з того, що вона являє собою складну систему, як "структурну одиницю".
Т. В. Шамова у своїй книзі "Активізація пізнавальної діяльності"[26] пізнавальну дію розглядає як більш широке поняття, ніж "розумові операції". Пізнавальна дія завжди передбачає отримання нового пізнавального результату. Тобто, під пізнавальною дією мається на увазі усвідомлений, цілеспрямований, результативно завершений пізнавальний акт, завжди пов'язаний з рішенням пізнавальної задачі. Однак пізнавальна дія відрізняється від пізнавальної діяльності. Основну її відмінність Т. В. Шамова бачить в тому, що в окремому пізнавальній дії не виявляються всі необхідні етапи пізнання.
М. Н. Скаткін стверджував, що активізація пізнавальної діяльності спрямована на поліпшення процесу засвоєння знань і формування активності та самостійності як якості особистості школярів. Така активізація - умова розвитку не тільки розумових можливостей учня, але і особистості в цілому. Навчальну працю творчого характеру пробуджує інтерес до знань і процесу навчання, сприяє розвитку допитливості.
Об'єктом дослідження є навчальний процес.
Предмет дослідження - форми, методи та засоби активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики.
Метою дослідження - визначити прийоми, методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики (5 – 11 класів), та розробити рекомендації для їх реалізації.
Відповідно до об'єкта, предмета, мети дослідження були визначені завдання:
1. На основі аналізу теоретичних досліджень з’ясувати сутність поняття «активізація пізнавальної діяльності».
2. Виявити та теоретично обґрунтувати методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики.
3. Розробити рекомендацій до використання методів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики.
У ході курсової роботи мною було використано такі методи дослідження:
Теоретичні: аналіз та синтез, метод поріняння та аналогій, систематизація та класифікація;
Емпіричні: аналіз результатів діяльності, вивчення та узагальнення практичного досвіду.
Відомо, що математика, як шкільний предмет, не завжди користується популярністю серед учнів. Так, кількість учнів, які називають математику в числі улюблених предметів, нерідко становить лише 8-11%. Інтерес до математики в старших підлітків значно знижується, а кількість висловлювань про байдужість до математики як до предмета зростає від класу до класу.
Ці факти зайвий раз свідчать про те, що проблема пробудження і розвитку інтересу до вивчення математики є однією з найбільш серйозних в сучасній методиці. Численні дослідження показали, що інтерес стимулює волю і увагу, допомагає довільному та міцному запам'ятовуванню.
Інтерес позитивно впливає на всі психічні процеси і функції. Особливо великий зв'язок інтересу з увагою. Увага, пов'язане з інтересом, буває тривалим і глибоким. Величезний вплив інтересу і на пам'ять: цікаве запам'ятовується легко, швидко і міцно. Інтерес сприяє значному підвищенню працездатності.
Як зацікавити математикою? Багато залежить від того, як задати навіть очевидне питання, і від того, як залучити всіх учнів до обговорення ситуації, що склалася. Творча активність учнів, успіх уроку цілком залежить від методичних прийомів, які вибирає вчитель. Як сформувати інтерес до предмета у дитини?
Ефективне вивчення математики в школі можливе лише тоді, коли вчитель використовує різні способи передачі знань, нестандартні форми роботи з учнями.
Структура й обсяг роботи обумовлені логікою наукового пошуку. Наукова робота складається зі вступу, двох розділів та 6 підрозділів, загальних висновків, списку використаних джерел (32 найменування). Загальний обсяг роботи – 44 сторінки, основний текст відображено на 31 сторінці.
Магістр