Зразок роботи
У сучасному інформаційному суспільстві зростають вимоги до якості освіти загалом і фізичної зокрема. У нинішній школі постає гостра, нагальна проблема яка пов‘язана з підготовкою якісних вчителів, а, насамперед, вчителів фізики. Школа потребує модернізованого, сучасного, якісно підготовленого та всебічно розвиненого вчителя. Таким фахівцем є людина, яка знає вікові, психологічні та індивідуальні особливості учня, має якісну психолого-педагогічну підготовку, досконало знає свій предмет, орієнтується у навчальній новизні та активно впроваджує її в навчальну систему. Головним, на нашу думку, для учителя фізики є якісна демонстрація та підготовка до експерименту, а передмовою до цього виступає рівень розвитку дослідницьких умінь учителя.
Важливість цих професійних і особистісних рис актуалізує необхідність удосконалення змісту, форм, методів дослідницьких умінь майбутніх вчителів у процесі професійної підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах зокрема, під час вивчення фахових дисциплін, проходження навчальних і педагогічних практик, визначених галузевими стандартами вищої освіти[36,146].
Освітня політика України направлена на досягнення ефективності та високого рівня знань, за мету навчальної діяльності ставиться створення умов для розвитку та самореалізації кожної особистості. Її досягнення науковці пов‘язують, насамперед, з науково-дослідною діяльністю у процесі підготовки випускників вищої школи[7,56].
У вищих навчальних закладах України впродовж десятиріччя склалися певні форми науково-дослідної роботи студентів:
- участь у різних видах навчальної аудиторної роботи (лекції, семінари, лабораторні та практичні заняття) з елементами наукових досліджень;
- індивідуальна робота викладачів зі студентами, які займаються науковими дослідженнями;
- науково-дослідна робота студентів у наукових гуртках, конструкторських бюро тощо;
- участь студентів-дослідників у постійних наукових проблемних групах;
- участь студентів у науково-практичних конференціях, наукових читаннях, семінарах та ін.;
- проведення наукових пошуків у процесі виконання різних видів практики в навчально-виховних закладах та під час фізичних практикумів.
Кожна із зазначених форм науково-дослідної роботи є своєрідною і потребує творчого підходу до її організації[16,3 ].
Бажано, щоб при формуванні дослідницьких умінь, студенти самі, на засадах власного інтересу та бажання, були охоплені тією формою роботи, яку їм пропонують.
Актуальність даної курсової роботи обумовлена необхідністю експерименту (зокрема лабораторної роботи) при формуванні дослідницьких умінь студентів. Оскільки лабораторна робота допомагає майбутньому вчителю фізики набути досвіду підготовки та проведення шкільного і лабораторно-дослідного експерименту, вивчення явищ та процесів шляхом експериментального пізнання, формуванню дослідницьких умінь, створити потрібні уявлення про роботу окремих фізичних приладів і уміння їх застосовувати.
Проблема формування дослідницьких умінь у майбутніх фахівців, зокрема вчителів, є предметом дослідження багатьох педагогів. Так, дослідженню процесу формування дослідницьких умінь присвячені роботи А. Арсьонової, В. Литовченко, Н. Амеліної, Є. Барчук, Н. Яковлєвої, І. Бокарьової, І. Каташинської, М. Князян та інших. Ця проблема вирішувалася переважно в руслі вивчення професійно орієнтованих навчальних дисциплін, проведення навчальних і педагогічних практик, визначених галузевими стандартами вищої освіти.
Зусилля науковців спрямовуються переважно на визначення сутності професійної підготовки вчителя, розробці навчальної програми, різних видів навчальної діяльності, їх впливу на розвиток професійної майстерності, дослідження доцільності застосування в ході навчального процесу. У наукових працях узагальнено теоретичні і методичні засади формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів математики і фізики (В. Базурін), музики (М. Фалько), технології (Т. Шипілова), у системі післядипломної педагогічної освіти (В. Базелюк, І. Рибальова). Окремі аспекти дослідницької діяльності майбутніх учителів-словесників обґрунтовано Л. Бутенко, М. Вовк, Н. Волошиною, Н. Голуб, О. Горошкіною, О. Куцевол, Л. Мацько, Н. Остапенко, М. Пентилюк, О. Семеног, В. Сидоренко, Т. Симоненко, Л. Струганець, Г. Токмань та ін.
Враховуючи вищезазначене можна стверджувати що, залишаючи поза увагою визначення умов ефективного використання лабораторної роботи під час підготовки майбутнього вчителя, звужується належне запровадження лабораторної роботи як засобу формування дослідницьких умінь майбутнього вчителя. Наявні суперечності між соціальним замовленням щодо результатів навчання студентів природничої фахової підготовки, зокрема учителів фізики, та реальними способами їх досягнення, недостатність теоретичного і практичного дослідження актуалізують проблему визначення педагогічних умов формування дослідницьких умінь у студентів вищих педагогічних навчальних закладів у ході лабораторних робіт. Це й обумовило вибір теми дослідження: «Формування у студентів педагогічних університетів дослідницьких умінь в ході навчальної лабораторної роботи».
Об‘єктом дослідження є формування дослідницьких умінь у студентів педагогічних університетів.
Предмет дослідження – лабораторна робота як засіб формування дослідницьких умінь студентів вищих педагогічних навчальних закладів.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування дослідницьких умінь студентів вищих педагогічних навчальних закладів у ході лабораторної роботи з фізики.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що проведення лабораторних робіт при підготовці майбутнього вчителя в навчальному процесі сприятиме формуванню у нього дослідницьких умінь за таких умов:
1. Усвідомлення майбутніми учителями значущості лабораторної роботи як засобу формування дослідницьких умінь учнів.
2. Спрямування змісту і організації лабораторної роботи на здійснення науково-дослідної роботи і професійної підготовки майбутнього вчителя.
Відповідно до об‘єкта, предмета, мети та гіпотези дослідження були поставленні наступні завдання:
1. На основі аналізу наукової літератури теоретичних досліджень формування дослідницьких умінь;
2. Проаналізувати засоби формування дослідницьких умінь у студентів;
3. Обґрунтувати педагогічні умови, що сприяють формуванню дослідницьких умінь у студентів вищих педагогічних навчальних закладів у ході лабораторної роботи;
4. Експериментально перевірити ефективність формування дослідницьких умінь студентів у ході виконання ними навчальної лабораторної роботи.
У нашому досліджені ми спираємося на формування дослідницьких умінь в ході експерименту, а саме навчальної лабораторної роботи. У ході дослідження будемо користуватися комплексом відповідних дослідницьких методів, а саме:
1) теоретичних (аналіз вітчизняних і зарубіжних психологічних, педагогічних, методичних друкованих та електронних джерел із досліджуваної проблеми, а також чинних програм, посібників та підручників з питань підготовки майбутніх учителів фізики).
2) емпіричних (опитування, анкетування, спостереження за процесом підготовки майбутніх учителів фізики, моделювання навчальної лабораторної роботи, педагогічний експеримент для перевірки ефективності формування дослідницьких умінь у студентів, методи математичної статистики для обробки результатів анкетування)[6, с. 6].
Структура й обсяг роботи обумовлені логікою наукового пошуку. Наукова робота складається зі вступу, двох розділів та шести підрозділів, загальних висновків, списку використаних джерел (56 найменувань) і двох додатків. Загальний обсяг роботи – 51 сторінок, основний текст відображено на 32 сторінках.
Магістр