Зразок роботи
На сучасному етапі постала проблема дослідження й глибшого переосмислення спільних закономірностей, відмінностей та національних особливостей у розвитку мистецьких явищ і виявлення типів і форм міжнародних літературних відношень. У цьому руслі заслуговує на увагу спадщина класиків світової літератури кінця ХІХ – п. ХХ ст., її нове осмислення як у діахронічному, так і синхронічному аспектах, спрямованих на пошуки спільного й відмінного у філософсько-художньому осмисленні загальнолюдських проблем письменниками різних країн.
Романи Томаса Гарді є значним і неординарним явищем в англійській літературі вказаного періоду особливо з погляду компаративістських студій. Досліджуючи романи Томаса Гарді в історикотипологічному аспекті, необхідно розглянути історіографію його творчості.
При аналізі історіографії романної творчості Томаса Гарді привертають увагу численні наукові праці. Тут можна навести такі, як Г. Даффін «Thomas Hardy. A study of the Wessex novels, poems and dynasts» (1921), Дж. Брукс «Thomas Hardy: The poetic structure» (1971), Г. Вікенс «Sermons in Stones: The Return to Nature in Tess of the D'Urbervilles» (1988), К. Блейк «Pure Tess: Hardy on Knowing a Woman» (1980), Г. Грімсдіч «Character and environment in the novels of T. Hardy» (1962), Л. Бушлопер «Hardy's Tess of the D'Urbervilles» (1994), Р. Капентер «Tess of the d'Urbervilles»(1964), М. Хігонет «A Woman's Story: Tess and the Problem of Voice» (1993), Я. Лотте «Hardy's Authorial Narrative Method in Tess of the D'Urbervilles» (1986), С. Нісімура «Language, Violence, and Irrevocability: Speech Acts in Tess of the d'Urbervilles» (2005), Л. Отіс «Organic Memory: History, Bodies and Texts in Tess of the d'Urbervilles» (1994), Т. Неш «Tess of the d'Urbervilles: The Symbolic Use of Folklore» (1998), Дж. Мустафа «A Good Horror Has Its Place in Art: Hardy's Gothic Strategy in «Tess of the d'Urbervilles» (2005), А. Крук «Міфопоетична парадигма концепту долі у творчості Томаса Гарді» (2009) та інші. Заслуговує на особливу увагу концептуальне монографічне дослідження Г. Даффіна «Thomas Hardy. A study of the Wessex novels, poems and dynasts» (1921), у якому осмислюється мистецтво автора як романіста і поета. У структурі монографії виділяється розділ «Філософія романів», основними параграфами якого є «Іронія долі: погляд Гарді на Бога»; «Людська сутність: погляд Гарді на людину»; «Жінки Гарді: погляд Гарді на жінку»; «Погляд Гарді на суспільство»; «Песимізм: погляд Гарді на життя».
У монографії звучить аргументована думка про те, що більшість романів Т. Гарді побудовані на любовних ситуаціях досить складної природи. Цим пояснюється трагічне світовідчуття письменника, творця трагічних характерів і конфліктів. Крім того, стиль Т. Гарді можна віднести до філософського підтипу. Неозброєним поглядом видно, що песимізм митця проявляється навіть у відображенні навколишнього світу в сірих тонах. «Hardy’s style thus satisfies the first demand that all styles are called upon to fill ‒ it perfectly corresponds with and expresses the profoundest intention of the writer…It is prose, pure prose: its movement has nothing in it of passion» [2, с. 156]. («Стиль Гарді відповідає головній умові всіх стилів: він виражає найглибші наміри автора…Це чиста проза, в дії якої немає нічого, крім пристрасті»).
У книзі Дж. Брукса «Thomas Hardy: The poetic structure» (1971) простежується філософська концепція романів письменника та його світоглядні позиції. Автор монографії стверджує думку про те, що Т. Гарді не сформулював ніякої філософської системи і не «зациклювався» на певних філософських ідеях, його погляд на життя, який суттєвим чином віддзеркалюється в його художніх творах, бере свої витоки в екзистенційній етиці. Критик підкреслював, що «Hardy is an existentialist writer like Camus, Mailer and Dostoevsky» [1, с. 53]. («Гарді ‒ екзистенціаліст, як Камю, Мейлер і Достоєвський»). І далі: «Existentialism insists on atheism, agnosticism, realism, humanism and optimism, and includes absurdism, dread, angst, anxiety, nothingness and self-alienation. It is true that these marks are evident in the life and works of Hardy» [1, с. 54]. («Екзистенціалізм настоював на атеїзмі, агностицизмі, реалізмі, гуманізмі і оптимізмі, а також вбирав у себе абсурдизм, страх, тривогу, неспокій, смерть і самовідчуження. Всі ці риси притаманні працям Гарді»).
Останніми роками спостерігається тенденція збільшення інтересу до творчості Томаса Гарді. Однак, проаналізувавши наявні наукові та праці, можна зробити висновок, що дослідники акцентують увагу на поетичних творах письменника та поезії в прозі. В той час як його драматичні твори, романи та мала прозова досліджуються значно рідше. Цим зумовлена актуальність даної магістерської роботи.
Мета магістерського дослідження – проаналізувати сюжетні інтриги в романах Томаса Гарді.
Для досягнення поставленої мети потрібно розв’язати такі завдання:
• простежити формування світогляду та філософсько-естетичної думки письменника;
• визначити місце Томаса Гарді в контексті вікторіанського роману англійської літератури;
• окреслити жанрово-стильову парадигму прозового доробку письменника;
• відшукати та проаналізувати стиль написання романів у роботах Томаса Гарді; • висвітлити філософію роману Томаса Гарді «Тесс із роду д’Ербервіллей»;
• комплексно проаналізувати романи письменника, беручи до уваги на тематичний, стилістичний, інтертекстуальний та композиційний аспекти.
Об’єктом наукового дослідження є англомовні та перекладені романи Томаса Гарді, видані до 2023 року включно.
Предметом дослідження є жанрово-стильові експерименти та міжтекстові зв’язки в сюжетних інтригах романів Томаса Гарді.
Методологічну основу дослідження становлять біографічний, культурно-естетичний та психологічний методи. Такий підхід дозволяє відстежити процес появи творчого замислу, визначити тематичні джерела, розкрити причини домінування певних ідейно-тематичних та жанровостилістичних мотивів у творчості. Беручи до уваги численні культурні впливи, яких зазнав Томас Гарді у період становлення як особистості, вважаємо за потрібне використати методи змістового і дискурс-аналізу для дослідження його ідентичності. Для вивчення інтерпретацій автором філософії екзистенціалізму в творах нами застосовані текстологічний та інтертекстуальний аналізи.
Новизна роботи полягає в тому, що в ній досліджені роботи автора у стилі «вікторіанського роману» та підведено підсумки глобальної проблематики у романі «Тесс із роду д’Ербервіллей» за усіма сюжетними лініями та головноми героями; предметом дослідження є найновіші характеристики «вікторіанського роману» як провідного у творах автора; використані найновіші джерела інформації про об’єкт дослідження.
Структура: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел (61 покликання). Обсяг роботи – 77 сторінок, з них основна частина – 70 сторінок.
Магістр