Зразок роботи
Анотація
У магістерській кваліфікаційній роботі подані особливості, засоби та компоненти формування інформаційно-комунікаційної компетентності молодшого школяра. Розроблена модель формування інформаційно-комунікаційної компетентності в учнів початкової школи. Показана важливість застосування інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі.
Ключові слова: інформаційне суспільство, компетентність інформаційно-комунікаційна компетентність, інформаційно-комунікаційні технології.
Annotation
Describes the peculiarities, means and components of the formation of the junior schoolchildren informational and communicative competence in master's qualification work. The model of formation of elementary schoolchildren informational and communicative competence is developed here. There’s shown the importance of ICT within the educational process.
Key words: information-oriented society, competence, informational and communicative competence, information and communications technologies
ВСТУП
Нині система освіти відчуває значний поступ інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і їх вплив на навчально-виховний процес, на навчання молоді. Інформаційні технології в освіті спричинили низку реформ, які пов’язані з появою освітніх мереж, нових форм та засобів навчання, виникненням і широким поширенням нових педагогічних технологій.
Актуальність проблеми формування інформаційної компетентності учнів молодшого шкільного віку є надзвичайно важливою на сьогодні, адже вміння самостійно мислити, спираючись на знання й досвід, цінується вище, ніж просто ерудиція, володіння знаннями без уміння застосовувати їх для вирішення конкретних проблем. Сучасне інформаційне суспільство формує нову систему цінностей, у якій володіння знаннями, уміннями й навичками є необхідним, але недостатнім результатом освіти. Людина повинна орієнтуватися в інформаційних
потоках, освоювати нові технології, шукати і використовувати нові знання.
Питання оцінювання інформаційно–комунікаційної компетентності учнів початкової освіти сьогодні є одним із важливих для систем освіти в різних країнах. Оскільки освітні кола відносять згадану категорію до сфери ключових галузей, з оцінюванням цієї компетентності пов’язані певні особливості, які необхідно враховувати вітчизняним дослідникам.
Важливою складової нової парадигми освіти є ідея неперервного навчання, що охоплює усі форми, типи та рівні навчальної діяльності. В свою чергу формування інформаційної компетентності є сукупністю духовних цінностей у сфері інформаційних відносин, створених людством упродовж його історії. У період переходу до інформаційного суспільства необхідно підготувати особистість до швидкого сприйняття та опрацювання великих об’ємів інформації, оволодіння сучасними засобами, методами та технологією роботи з інформаційними ресурсами в процесі формування професійнопедагогічної комунікативної компетентності педагога в освітньому просторі.
Аналіз останніх публікацій. Проблеми аналізу та впровадження компетентнісного підходу серед вітчизняних педагогів розглядають сучасні вчені та практики, серед яких С. Клепко, О. Локшина, О. Павленко, Л. Паращенко, О. Пометун, А. Хуторський та ін.
Вирішенню проблеми інформаційної компетентності учнів молодшого шкільного віку великої уваги у своїх працях надавали такі науковці як О. Б. Зайцева, О. Л. Семенов, А.В. Хуторський, А. Н. Зав’ялова, О. М. Спірін.
Значні дослідження останніми роками здійснено в Україні завдяки співпраці Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України та міжнародних організацій під час створення серії обговорень та публікацій з освітньої політики, де було висвітлено основні засади компетентнісного підходу. Зокрема, такою є представлена у 2016 р. Концепція Нової української школи та Концепція стандарту Нової української школи [1; 2].
Потрібно відмітити, що в багатьох дослідженнях досить глибоко розроблений загальний фундамент вивчення проблем компетентності. Це роботи В. Н. Введенского, І.А. Зимової, Н. В. Кузьміної, B. C. Леднева, В. Я. Ляудіс, Г. В. Мухаметзянова, Дж. Равена, В.Д. Шадрикова та ін.
Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес у початковій школі.
Предмет дослідження – методи формування інформаційно-комунікаційної компетентності в учнів початкової школи.
Метою магістерської кваліфікаційної роботи є вивчення та обґрунтування ефективних методів формування інформаційно-комунікаційної компетентності в учнів початкової школи.
Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:
– дослідити процес виникнення та розвитку поняття «компетентність», «інформаційна компетентність»;
– розглянути сутність та компоненти інформаційної культури учня;
– визначити особливості формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів молодшого шкільного віку;
– провести діагностику рівня сформованості інформаційно-комунікативно культури учнів початкових класів;
– проаналізувати програмні педагогічні засоби, які використовуються у навчанні молодших школярів;
– проаналізувати досвід вчителів–практиків щодо впровадження інформаційно–комунікаційної компетентності в освітній процес початкової школи;
– дослідити педагогічні умови формування інформаційно– комунікаційної компетентності учнів початкової освіти;
– охарактеризувати сучасний стан досліджуваної проблеми в освітньому процесі початкової школи;
– провести методику формування інформаційно–комунікаційної компетентності учнів початкової школи;
– аналіз результатів дослідно–експерементальної роботи.
Методологічна основа дослідження ґрунтується на таких методах, як типологічний, аналізу, синтезу. Вони дозволили вивчити, проаналізувати та узагальнити психолого-педагогічний досвід формування інформаційно-комункативної культури учнів початкової школи, відображений у методичній літературі. Метод анкетування дозволив прослідкувати ставлення дітей та батьків до комп’ютера.
Апробація результатів дослідження.
Практичне значення роботи. Матеріали дослідження можуть бути використані студентами під час підготовки до семінарських та практичних занять з методики викладання у початковій школі.
Структура роботи зумовлена завданнями дослідження та логікою розкриття теми. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг становить 97 сторінок.
Магістр