Зразок роботи
Проведене теоретичне узагальнення концептуальних засад та методичних підходів до здійснення духовно-морального виховання дітей дошкільного віку педагогічної спадщині В. Сухомлинського. На цій основі було зроблено наступні висновки:
1. Розвиток будь-якої сфери людини визнавався В. Сухомлинським лише у єдності із відповідними ціннісними установкам, у єдності із духовно-моральним становленням особистості. Окремі компетентності дитини він розглядав як виявлення її внутрішнього світу, надаючи першочергового значення становленню моральної самосвідомості особистості. В. Сухомлинський вважав, що дитина привласнює духовні та моральні цінності лише якщо вона пов'язує із ними своє особисте щастя. Виходячи з такої позиції він сформулював одне з основних завдань виховання - показати дитині з самого раннього віку красу, велич, радість духовно багатого життя, життя у відповідності із загальнолюдськими цінностями.
2. Основою духовно-морального розвитку дитини В. Сухомлинський вважав становлення у неї емоційної чутливості; почуття обов’язку перед суспільством; здатності до самоаналізу й самооцінювання; почуття власної гідності, що спонукає її до подолання труднощів заради самореалізації та збереження самоповаги.
3. В. Сухомлинський стверджував, що дитина завжди, в тій чи іншій мірі, відображає в собі образ людства, що є результатом її особистого досвіду взаємодії із найближчим соціальним оточенням. З огляду на це, він наполягає на проведенні педагогічної просвіти батьків, ставить високі вимоги до особистості вихователя. В. Сухомлинський висуває перед вихователем завдання ознайомлювати дітей з найкращими зразками вчинків людей, забезпечувати справедливість відношення до кожної дитини, надавати оцінки вчинкам у відповідності із їх морально-етичним змістом.
4. У своїй практичній діяльності В. Сухомлинський найчастіше звертався до виховних засобів, які пробуджували уяву дітей та викликали в них яскраві почуття. Зокрема, він використовував читання дітьми казок та оповідань, слухання музики, походи у природу, спонукання до творчої діяльності та моральних вчинків.
5. Організовуючи виховну діяльність, В. Сухомлинський завжди враховував вікові особливості дітей. Він вважав, що роз'яснення моральних понять дітям дошкільного віку має спиратися на конкретні приклади: реальні життєві ситуації чи ситуації, описані у літературних творах. З цієї ж причини він намагався забезпечити закріплення засвоєних дітьми моральних норм у діяльності.
Розроблено методичні рекомендації із впровадження педагогічної спадщини В. Сухомлинського в сучасні заклади дошкільної освіти. В їх основу було покладено обґрунтовані В. Сухомлинським принципи пріоритетності внутрішнього світу дитини, поваги та довіри до дитини, природовідповідності, виховання через вплив на почуття, єдності думки та діяльності, співпраці навчального закладу і сім’ї заради досягнення спільної виховної мети. Було описано особливості реалізації таких ідей педагога, як створення сприятливого виховного середовища, використання виховного потенціалу природи, створення ситуації успіху, залучення дітей до творчої діяльності, засвоєння дітьми моральних норм на прикладах та через залучення їх до морально спрямованої діяльності, активізація міркування та фантазії дітей під час читання.