Зразок роботи
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МАЙНОВОГО ОПОДАТКУВАННЯ
1.1. Теоретичне підґрунтя становлення та розвитку майнового оподаткування
Податок як соціально-економічний феномен з’явився одночасно з виникненням держави, відповідно, стягнення податків було однією з головних умов її існування. Так, одним із методів мобілізації доходів держави з моменту її створення було майнове оподаткування. Більше того, воно стало основою в системі особистого оподаткування, оскільки як рухоме і нерухоме майно, так і земля були єдиним об’єктами, які піддавались оподаткуванню на той час. Саме тому податок на майно є найстарішим у структурі податків багатьох країн, а також основним джерелом наповнення місцевих бюджетів.
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ДІЮЧОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ МАЙНА В УКРАЇНІ
2.1. Моніторинг фіскального значення майнових податків у доходах бюджету
З метою ефективного виконання своїх функцій, як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях їх, необхідно володіти фінансовими ресурсами у достатньому обсязі. Наразі перед Україною у зв’язку із євроінтеграційним курсом гостро стоїть завдання формування фінансової бази територіальних громад. Значну роль при створенні матеріальної та фінансової основи муніципалітету відіграють доходи їх власних бюджетів, а саме без урахуванням міжбюджетних трансфертів, важливою складовою яких є податок на майно. Саме по цій причині слід приділити особливу увагу до забезпечення функціювання та реформування системи оподаткування майна та його механізму в Україні, що визначає актуальність даного аналізу.
Розглянемо динаміку доходної частини зведеного бюджету та визначимо темп їх росту (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Динаміка доходів зведеного бюджету, податкових надходжень зведеного бюджету, місцевих податків і зборів, податку на майно та їх темпу росту в Україні протягом 2018-2022 років [37]
Як ми розуміємо, система майнового оподаткування в Україні, як і в цілому податкова система країни, потребує постійного вдосконалення. Тому, проаналізувавши вищенаведене, можемо виділити певні заходи для подолання даної проблематики, зокрема:
- посилити рівень контролю за процесом заповнення декларацій, а точніше за точністю та достовірністю внесених даних, а також за своєчасністю подачі декларацій з повним належним оформленням усіх її пунктів та працювати над формуванням податкової культури у суб’єктів господарювання;
- створити офіційну базу земельних ділянок з проведенням інвентаризації всіх земельних ділянок та здійснювати контроль щодо їх реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що допоможе володіти офіційно точною інформацією щодо місця розташування земельних ділянок, їх меж, розмірів, правового статусу, а також відстежування таких земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, встановлення кількісних і якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру;
- проконтролювати своєчасне проведення нормативно-грошової оцінки земельних ділянок (нагадаю – це мінімум один раз на 5-7 років);
- переглянути деякі пільги, які давно втратили свою актуальність та не являються ефективними, що призводить до значного скорочення місцевої казни;
- сформувати Державний реєстр щодо об’єктів нерухомого майна з ціллю отримання повної інформації щодо об’єктів нерухомості;
- розширити базу оподаткування об’єктів транспортного податку, що зіграє ключову роль у формування додаткових ресурсів у місцевих бюджетах [31].
Наступним кроком обґрунтуємо цілі, очікувані результати та шляхи реформування системи майнового оподаткування в Україні в умовах фіскальної децентралізації. Тож найважливішими цілями реформування системи майнового оподаткування в Україні можна зазначити:
Магістр