Політична криза в Україні 2014-2015 року (ID:1125795)

ВСТУП Актуальність теми. Сьогодні увага всього світу прикута до України. . Даючи таку оцінку, я виходжу з того, що події, які відбуваються в Україні створюють нові виклики і прямі загрози національним інтересам і безпеці української нації, а також ініціюють зміни в сформованому протягом останньої чверті століття т. н. «новому світовому порядку». Після перемоги Революції Гідності в Росії серйозно погіршуються умови для безпечного проживання мільйонів наших співвітчизників і значної частини самих росіян. У цій країні утвердився режим, який вважає чи не головною умовою свого виживання жорстку конфронтацію з Україною і Заходом. На жаль, життя в умовах політичної нестабільності, погіршенню економічної ситуації і постійних політичних, міжнаціональних, міжконфесійних, ідеологічних та інших конфліктів стала звичним станом українського суспільства. За весь період з моменту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. і до цього часу жодному з чотирьох президентських режимів, брали в свої руки кермо управління країною, так і не вдалося виробити життєздатної стратегії розвитку, привести української суспільство в збалансований стан, забезпечити міжнаціональний мир і спокій. Замість наполегливої творчої роботи по будівництву нової української держави місцеві еліти в першу чергу зайнялися розподілом і розпродажем чималого народного спадку, збиванням особистих станів і створенням олігархічної держави. Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у вивченні генезису та еволюції теорії політичної кризи, виявленні основних періодів її розвитку, аналіз проблемного поля та визначенні перспективних напрямків розвитку сучасних вітчизняних політичних кризових концепцій. Для досягнення мети автор поставив перед собою наступні дослідницькі завдання: - узагальнити і систематизувати уявлення про політичну кризу як соціальне явище і наукове поняття; - уточнити визначення поняття «політична криза», розкрити його сутність та сучасний зміст; - виділити основні періоди генезису та еволюції теорії політичної кризи та охарактеризувати їх; - проаналізувати стан та динаміку розвитку вітчизняних кризових концепцій; виявити проблематику та основні напрями розвитку досліджень політичної кризи в Україні. Історіографія та джерельна база дослідження. Використовуються аналітичні статті фахівців. Загалом, джерельна база дозволяє повноцінно дослідити проблему. Хронологiчнi межi роботи охоплюють період 2013 – 2015 років. Від початку припинення Євроінтеграції та початку Революції гідності до березня 2015 року – закінчення першої фази агресії РФ проти України. Територіальні межі дослідження відповідають теренам сучасної України. Методологічну основу становлять принципи наукового об’єктивізму та історизму. Їх забезпечення вдалося досягнути через залучення до опублікованих документальних джерел, аналіз і узагальнення фактичного матеріалу та надбань історіографії. Написання курсової ґрунтувалось на застосуванні проблемно-хронологічного та проблемно-історичного методів. Автором був використаний і загальнонауковий структурно-системний метод (метод структурного функціоналізму), який надає змогу вивчати процеси та події. Проблематика, тісно межує із сферою студій із історії держави та права, політології та соціології. Об’єктом дослідження є політична Криза в Україні 2014-2015 рр., його основні події, причини та перебіг. Предметом дослідження виступає історія та перспективи розвитку теоретичних досліджень політичної кризи як соціального явища і наукового поняття. Вивчення генезису та еволюцію політичної кризи в Україні, виявленні основних періодів її розвитку, аналіз проблемного поля та визначенні перспективних напрямків розвитку сучасних вітчизняних політичних кризових концепцій. Структура роботи. Реферат має вступ, основну частину, висновки та список використаних джерел (46 позицій). До основної частини входять три розділи, кожен із яких складається з окремих підрозділів. Виклад роботи займає 40 сторінок.