Гендерні аспекти проблем управління у політичній сфері (ID:1135790)

ВСТУП Актуальність теми дослідження. Сьогодні ґендер розглядають як організовану модель соціальних стосунків між чоловіками і жінками, що не лише характеризує їхні стосунки в родині, але й визначає їхні соціальні стосунки в основних інститутах суспільства. Сучасна теорія ґендеру доводить, що суспільні відмінності між чоловіками та жінками не мають біологічного походження не є одвічно даними, а лише набутими, приписаними індивідові суспільством. Ця ідея найкраще висловлена в сентенції Сімони де Бовуар: «Жінкою не народжуються: нею стають». Отже, соціальні функції, що виконуються жінками та чоловіками існують як реальне суспільне явище, тобто ґендер існує як інститут громадянського суспільства. На початку 90-х років розвинені країни почали активно використовувати ґендерний підхід при розв’язанні суспільних проблем, в аналізі політики. Про це свідчить і розширення законодавчої бази ґендерної політики. Закони про рівність жінок і чоловіків були прийняті у Польщі, Литві, Японії, Норвегії, Швеції, Франції, Фінляндії, Голландії тощо. Зокрема, країни Британської співдружності схвалили програму дій щодо ґендеру і розвитку. У програмі стратегічним напрямом був визнаний ґендерний, що полягає у врахуванні ґендерних перспектив на всіх етапах дослідження та реалізації державної політики/програм/законодавства. У середині 90-х років до „Індексу розвитку людства» було додано два ґендерних індикатори – ґендерний індекс розвитку (GDI) і ступінь ґендерної довіри (GEM). Отже, гендерні дослідження у сучасному світі розвиваються досить швидкими темпами. У політичний дискурс вводиться поняття гендер, що має на меті змінити усталені традиції країни, дати можливість кожній людині реалізувати власний потенціал, а таким чином дотримуватися демократичних принципів існування держави та суспільства. гендерні категорії активно використовуються у державній політиці. Головні теоретичні й методологічні засади ґендерних досліджень постали з жіночого руху й феміністичної ідеології ХХ ст. Джерельна база. Отже, гендерним дослідженням присвячені дослідження таких зарубіжних науковців: Шерріфса, Мак-Кі, С. Шермана, К. Дайон, К. Гуічі, О’Лірі, Н. І. Ажгіхіної, О. А. Вороніної, О. М. Здравомислової, Г. С. Двіняніної, А. В. Кириліної та ін.; гендерна проблематика в українському суспільстві висвітлюється у працях Р.Ануфрієвої, О.Балакірєвої, О.Бойка, Г.Герасименко, О.Вілкової, В.Довженко, І.Демченко, Т.Журженко, О.Забужко, О.Іваненко, К.Карпенко, В.Кушакова, Н.Лавріненко, А.Лантух, В.Лапшина, С.Оксамитної, М.Рубчак, М.Скорик, О.Яременка та ін.. Об’єктом нашої курсової роботи: виступає поняття гендеру та його застосування у політичній сфері. Предметом роботи є вміст гендерних нерівностей в сучасній політиці. Мета дослідження: ознайомитись з формуванням гендерної політики в Україні, сформувати уявлення про сучасні гендерні проблеми в українському суспільстві та шляхи їх вирішення. Виходячи з мети мого дослідження переді мною постають наступні завдання:  вивчити основні положення законодавчої бази України по забезпеченню рівності жінок і чоловіків;  сформувати чітке уявлення про гендерні ролі, стереотипи та їх трансформацію у сучасному суспільстві;  знати основні напрямки гендерної політики у сфері державної служби та засвоїти інституційні механізми впровадження ідеї гендерної рівності в галузі державної служби;  впроваджувати заходи щодо гендерної політики в системі управління кадрами державної служби та ознайомитись з особливостями жіночого підходу до управління персоналом;  визначити шляхи, форми і методи впровадження Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків».