СтудентАспірант
0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІЙ СФЕРІ (ID:1226537)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Політологія
Сторінок: 29
Рік виконання: 2024
Вартість: 500
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП 1 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ У СУСПІЛЬСТВІ 3 1.1. Основні концептуальні підходи до визначення понять «комунікативні технології» 4 1.2. Методологія і типологія комунікативних досліджень у сучасному науковому дискурсі 6 Висновки до першого розділу 9 РОЗДІЛ 2. КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІЙ СФЕРІ 11 2.1. Особливості застосування комунікативних технологій в політиці 11 2.2. Особливості та механізми комунікативного впливу в умовах кризових ситуацій 15 Висновки до другого розділу 17 РОЗДІЛ 3. НОВІТНІ КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ 18 3.1. Комунікативні технології як інструмент іміджевої політики держави 18 3.2. Світова й вітчизняна практика використання Інтернет-технологій в електоральному процесі 21 3.3 Застосування і перспективи подальшого розвитку новітніх комунікативних технологій у державній політиці України 22 Висновки до третього розділу 25 ВИСНОВКИ 26 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ 28
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Актуальність дослідження полягає в тому, що спілкування та комунікаційні процеси в сучасному світі, особливо в політичній сфері, відіграють вирішальну роль у формуванні суспільних відносин, визначенні політичних курсів та прийнятті важливих рішень. Наприклад, з розвитком технологій зв'язку змінилися і засоби масової комунікації, що впливає на спосіб, яким політичні лідери взаємодіють зі своїми виборцями, а також на способи формування громадської думки. Тому дослідження цих процесів має велике значення для розуміння політичного та суспільного життя сучасного світу і відображення їх у відповідних стратегіях та політичних програмах. Запропоноване дослідження стає надзвичайно актуальним у контексті зростання ролі інформаційної політики в умовах гібридної війни. Такий конфліктний формат відкриває нові виклики для медіа, держав та суспільства загалом. Одним із ключових аспектів є розуміння того, як комунікаційні технології можуть бути використані для боротьби з інформаційною агресією та проектування соціального простору. Мета роботи: визначити основні тенденції та специфічні аспекти функціонування комунікативних технології в окремих сферах політичного життя, зокрема, в електоральному процесі й публічному просторі державного управління. Відповідно до мети було поставлено наступні завдання: 1) систематизувати й уточнити наукові підходи щодо поняття та класифікації комунікативних технологій; 2) з’ясувати роль, місце та методи досліджень і аналізу комунікативних технологій в сучасній політиці, 3) виявити тенденції змін у комунікативному просторі української політики; 4) оцінити досвід практичного застосування комунікативних технологій в сучасних електоральних процесах (на прикладі останніх виборчих компаній у США, Європі та Україні) та визначити стан публічного простору державного управління та можливості впровадження ефективних моделей політичної комунікації в Україні. Об’єкт дослідження – є сучасні тенденції розвитку комунікативних технологій. Предмет – є новітні комунікативні технології у державній політиці. Робота спирається на низку класичних й новітніх методологічних підходів, зокрема, системного, синергетичного, мережевого. Для розв’язання поставлених завдань нами були використані такі методи дослідження: теоретико-критичний аналіз літератури з теми дослідження; зіставлення, узагальнення і синтезування здобутої інформації тощо. Структура роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновку та використаних інформаційних джерел