Мусульманські громадські організації в сучасній українській політиці (ID:155248)

Актуальність теми. Необхідність побудови своїх відносин з «дар уль-іслам» (світ ісламу) постає і нині перед Україною, адже іслам не є релігією, традиційною для України. Разом з тим іслам існує на теренах сучасної України декілька сотень років і має тут свою досить довгу історію. Започатковуючись від часів князівської Русі-України і перших контактів слов’ян-русичів із стародавньою Булгарією, ця історія має такі віхи, як багатовікове існування Кримського ханату, поява татарської діаспори в Україні, гоніння на іслам та переслідування віруючих-мусульман за тоталітарної комуністичної влади, нарешті, її жахливий злочин – депортація автохтонного кримськотатарського народу. Нині відроджується релігійне життя мусульман в Україні. За умов забезпеченої Українською державою небаченої досі релігійної свободи мусульмани здобули всі можливості сповідувати свою релігію, безперешкодно задовольняти свої релігійні потреби, здійснювати ісламські обряди, відроджувати мусульманські святині та місця для молінь. Активізація ісламського світу мала наслідком безпрецедентне пожвавлення мусульманського руху в Україні. На початку 90-х років лише 90-95 тисяч громадян України ідентифікували себе як мусульмани. На початку 2002 р. в Україні (за різними оцінками) нараховується вже від 1,2 до 1,8 млн. мусульман. На кінець 2012 р. в Україні діє 7 зареєстрованих духовних центрів, які об’єднують більшу частину мусульман країни (перш за все – сунітів): Духовне управління мусульман України (засн. у 1993 році), Духовне управління мусульман Криму (засн. у 1992 році), Духовний центр мусульман України (засн. у 1995 році), Духовне управління мусульман України «Умма» (засн. у 2008 році), Духовний центр мусульман Криму (засн. у 2010 році), Релігійне управління незалежних мусульманських громад України(РУНМГУ) «Київський муфтіят» (засн. у 2007 році) та Всеукраїнське Духовне Управління Мусульман «Єднання» (засн. у 2012 році). Іслам став, таким чином, другою після християнства (за кількістю прихильників) релігією в Україні. Україна увійшла до п’ятірки європейських країн із значною питомою вагою мусульманського населення, яке до того ж мешкає досить компактно. Україна поступається за чисельністю мусульман Туреччині, Албанії, Німеччині та Франції, але вже випереджає у цьому відношенні Болгарію, Македонію та Косово. Динаміка поширення ісламу в Україні протягом 22 років залишається стабільно високою. В країні створюється відповідна інфраструктура, необхідна для нормального релігійного життя мусульман. Активно відновлюються старі і зводяться нові мечеті. Продовжується політизація ісламу в Україні. Швидко зростає рівень залученості мусульман до політичного життя, з’явились ісламізовані форми політичних рухів серед кримських татар, типові для бідних мусульманських країн. Складаються інституйовані структури з потенціалом, достатнім для успішної участі у майбутніх виборах до органів представницької влади. Саме тому, я вважаю необхідним дослідження мусульманських громадських організацій на теренах України, і, насамперед їх вплив на політичну ситуацію в країні. Про ступінь наукової розробки теми. Починаючи із середньовіччя, мислителі намагалися розрізняти державу і суспільство. Вже у XVIII ст. Ш.Л. Монтеск'є розглядав ці два поняття як окремі феномени. На початку XIX ст. І. Кант втілив такий підхід у концепції громадянського суспільства, що характеризується правовим статусом і свободою. За вченням К. Маркса та його послідовників, політичні відносини у державі є суспільними, оскільки держава походить від суспільства. Отже, й виникнення громадських об'єднань – процес об'єктивний, закономірний, зумовлений потребою людей у колективній творчості, розвитку ініціативи, здібностей. Лише через об'єднання індивід досягає особистої свободи. Першочергово, на теренах України було започатковано вивчення окремих течій в ісламі. Так, дослідженню важливого документа шиїзму присвячена робота Ю. В. Гамоцької. Розробці політологічного підходу до вивчення взаємозв’язку ісламу зі світовою політикою та політичними процесами в окремих країнах значну увагу приділяють Рустем Джангужин, Олександр Богомолов, В. Семиволос та інші. Початок систематичним дослідженням у галузі історії ісламу, мусульман та мусульманської цивілізації на землях сучасної України поклали в новітній українській літературі Ярема Полотнюк та Микола Корюшко. В останні роки плідно досліджується історія ісламу та мусульманської цивілізації в Криму. Особливою ґрунтовністю відзначаються праці О. Є. Бойцової, В. Ю. Ганкевича, А. М. Меметова, Ш. Ф. Мухамедьярова та Е. Озенбашли Об’єктом дослідження є громадські організації. Предметом дослідження є мусульманські громадські організації в сучасній українській політиці. Метою кваліфікаційної роботи є з’ясуванні сутності, особливостей, напрямів, методів і форм діяльності мусульманських громадських організацій в Україні. Визначена мета передбачає вирішення наступних задач: - визначити сутність, функції та основні підходи до типологізації громадських організацій в Україні; - дослідити процес становлення та розвитку мусульманських громадських організацій в Україні; - виокремити політичні функції мусульманських громадських організацій в Україні. Основними методами дослідження є: - структурно-функціональний метод використовувався для розуміння місця і функцій мусульманських громадських організацій в політичній системі України; - історичний метод застосовувався для виокремлення історичних етапів поширення ісламу та мусульманських громад в Україні; - компаративний метод було застосовано для порівняння основних мусульманських громадських організацій на теренах України. Структуру та обсяг кваліфікаційної роботи складають вступ, 3 розділи, висновки, список використаних джерел. Список використаних джерел містить … джерел.