Зразок роботи
ВСТУП
З найдавніших часів люди в процесі своєї життєдіяльності вступають між собою в певні суспільні відносини, більшість з яких регулюються нормами права і відповідно називаються правовими відносинами. Значна частина правових відносин виникає з приводу створення, придбання, відчуження, використання різного майна тощо.
Актуальними питання права власності були ще при правлінні царя Хаммурапі в період 1792-1750 рр. до н. е. В одному з перших збірок законів поняття власність не тільки мало місце бути, але і поділялося на різні види. Так землі були царські, храмові, общинні, приватні. Землі могли продаватися, здаватися в оренду, передаватися в спадщину, про будь-які обмеження з боку громади джерела не згадували.
Римське цивільне право спочатку знало державну і общинну власність на землю і приватну власність. Закони XII таблиць уже згадують про право власності по праву квиритів, найдавнішого племені. Цим римляни хотіли підкреслити стародавність, а, отже, стійкість і недоторканність відносин власності.
Розуміння права власності в Середні віки у Західній Європі мною було розглянуто в даній роботі.
1. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ФРАНКСЬКОГО КОРОЛІВСТВА
У IV - V ст. Європа пережила Велике переселення народів. У рух прийшли десятки варварських племен. Виникали і розпадалися союзи племен. У числі германських племен були салічні франки, колишні союзники (федерати) Риму.
Після падіння в 476 р Західної Римської імперії утворилося кілька варварських королівств: Франкське, Бургундське, Вестгомське, Вандальське, Свівське і держава Одоакра в Італії. Салічні франки на чолі з королем Хлодвигом (486 - 511) зайняли майже всю територію колишньої Римської провінції Галлії. Франкське королівство виявилося найжиттєздатнішим.
До XI ст. у народів Західної Європи право як чітка система регулювання або як чітка система думки не існувало. Звичайно, у кожного народу був власний правовий порядок, який включав окремі законодавчі акти, які виходять від центральної влади, а також незліченна безліч неписаних правових норм та інститутів, як світських, так і церковних. Значне число конкретних юридичних термінів і норм було успадковано від більш раннього римського права, вони містилися в канонах і постановах місцевих церковних соборів та окремих єпископів, а також у деяких королівських законах і в звичайному праві. Однак і світській, і церковній сфері бракувало різкого відмежування права від інших процесів соціального контролю та інших видів інтелектуальної діяльності. Світське право в цілому не було витягнуто із загального племінного, місцевого, феодального звичаю або із загального звичаю королівського або імператорського будинку.
Також бракувало і уявлень про право як чітко окреслений «корпус» норм і понять. Не було юридичних навчальних закладів. Не було великих юридичних текстів, які займалися б такими базовими правовими категоріями, як юрисдикція, процедура, злочинність, договір, власність та іншими питаннями, що склали надалі структурні елементи правових систем Заходу. Відсутні розвинені теорії джерел права, відносини божественного і природного права до
2. САЛІЧНА ПРАВДА
Із усіх варварських «правд» (Leges barbarorum) одним з найцінніших джерел як для історико-правової науки так і для вивчення господарського життя і суспільного ладу франків доби Меровінгів, і частково Каролінгів є Салічна правда (Lex Salica) (рисунок 2.1).
Рисунок 2.1
Вона була видана Меровінгським королем Хлодвигом незабаром після його звернення до християнства 25 грудня 498 р Взагалі прийняття Хлодвигом християнства є знаменною подією в історії Європи, яка надала важливе вплив на її подальший розвиток, тому це питання представляє особливий інтерес.
Хлодвіг, щоб убезпечити себе, змушений був укласти договір про ненапад з королем бургундів Гундобаду в 493 р і взяти, як це було в той час для «підтримання миру», собі за жінку (Клотільду), племінницю Гундобада, яка була ревною католичкою і справила вирішальне значення на вирішення Хлодвіга прийняти християнство. Хлодвіг хрестився 25 грудня 498 р, після одного вирішального для нього бою, перед яким він, як стверджують деякі історики, в наслідування імператору Костянтину, оголосив, що в разі перемоги клянеться прийняти хрещення. Його хрестив єпископ Реймса і вимовляючи при цьому слова приречені в наслідок на безсмертя: «Вшановуючи те, що ти виганяв, вижени, то що почитав». Піддані Хлодвіга зголосилися слідувати за безсмертним Богом і відкинути смертних богів. Сам король відтепер ставав представником єдиного для всіх людей Бога й заручався підтримкою католицької церкви як впливово надплеменної установи. З цього моменту можна говорити про формування спільності.
Салічна правда укладалася в час остаточного розпаду родового ладу у германських племен і появи приватної власності на землю, формування державності. Для охорони приватної власності було необхідно зафіксувати ті судові покарання, які мали застосовуватися до осіб, що порушили це право. Потребували фіксації і такі нові форми суспільних відносин, як територіальні, сусідські, зв’язки селян – общинників, відносини влади та покори між королем та його підданими тощо.
ВИСНОВОК
В процесі виконання даної роботи мною було розглянуто історію створення Франкського Королівства, яке виявилося найжиттєздатнішим після Великого переселення народів. Було виділено основний нормативний акт того часу – Салічну правду, що із усіх варварських «правд» стала одним з найцінніших джерел як для історико-правової науки, так і для вивчення господарського життя і суспільного ладу франків.
Тому другий розділ роботи було присвячено аналізу цього документа. Була розглянута його структура і джерела права, розкрита характеристика. Особлива увага була приділена регулюванню майнових відносин.