Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Значимість дослідження обумовлена гендерними змінами, що відбуваються в сучасному суспільстві. Стурбованість проблемою гендерного дисбалансу в політичній сфері спостерігається в міжнародному співтоваристві, прагнення якого спрямовані на забезпечення рівних прав усіх людей і досягнення нової моделі політичних відносин в форматі «партнерства та діалогу» і «балансу інтересів». Слабкі позиції жінок в сфері прийняття рішень корелюють з дисбалансом самих рішень, в яких меншу політичну значимість мають соціальні проблеми – традиційна сфера політичної відповідальності жінок. Світовий парламентський досвід свідчить, що в разі акумуляції на рівні влади 20% -30% жінок успішніше реалізуються програми на захист дітей і підтримки сім’ї, концепції освіти, охорони здоров’я, молодіжної політики, вирішуються питання про зміну соціально-політичного становища жінок.
Отже, найбільш чітко гендерна асиметрія виражається в меншій політичної представленості жінок в порівнянні з чоловіками. Але кількісні показники лише відображають причини, що впливають на її конструювання.
На тлі змін в гендерних ролях, гасел демократії, егалітарних вимог міжнародних організацій, прикладів високого професіоналізму окремих жінок-політиків, витоком гендерної асиметрії, які консолідують демократичні інститути, стають неінституціональні прояви політики: політична культура та етика, психологія і традиція. Хоча їх вплив найменше усвідомлюється суб’єктами політики, саме вони визначають інституційне оформлення тих чи інших політичних процесів, і в кінцевому підсумку – специфіку їх розвитку, критерії оцінки, підтримку або відкидання. У такому контексті причина нереалізованих жінками своїх політичних інтересів бачиться у взаємозв’язку неінституціональних та інституційних аспектів політики. На рівні останніх і «матеріалізуються» гендерні відносини, як перешкоджаючи, так і сприяючи гендерній рівності.
Отже, гендерний підхід відкриває перспективи для наукового аналізу осмислення витоків і негативних соціальних наслідків, які тягне за собою гендерна асиметрія політичного процесу; інтерпретує принципи і норми гендерної участі в політиці; виявляє фактори ефективної реалізації механізмів гендерної рівності. Звертаючись при цьому до досвіду розвинених демократичних країн і осмислюючи вітчизняну специфіку гендерних відносин, гендерна політологія вносить свій внесок в дослідження обмежень і потенціалу політичної реформаторської діяльності, розробляючи стратегії вирішення практичних завдань і збагачуючи наукові знання.
Актуальність даної проблематики обумовлюється високою її значимістю та недостатньою практичною розробкою, крім того, на сучасному етапі дана тема стала особливо значущою для науки і практики.
Актуальність проблеми, її наукове значення та можливе практичне використання результатів дослідження обумовили вибір теми, визначили мету та завдання дослідження.
Мета даного дослідження полягає у визначенні особливостей гендеру в сучасній світовій політиці, а також з’ясування характеру впливу гендерного чинника на участь індивідів у політичному житті суспільства.
Виходячи з поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:
1. Охарактеризувати поняття та становлення соціології гендеру
2. З’ясувати особливості розуміння гендеру з точки зору феміністичних та нефеміністичних теорій
3. Визначити гендерний фактор на рівні суспільства
4. Розглянути гендеризацію міжнародних досліджень
5. Проаналізувати роль гендерного фактору в світовій політиці
Об’єктом дослідження є процес відтворення відмінностей за ознакою статі у сфері політики.
Предмет дослідження – особливості політичної поведінки і фактори, що обумовлюють їх.
Методи дослідження. Метод доказів з використанням прийомів теоретичного обґрунтування шляхом умовиводів, заснованих на фактах, літературних та інших джерелах (за допомогою цього методу формувалися силогізми та обґрунтовані висновки у процесі роботи), методи дослідження самого процесу (за допомогою цього методу була написана основна текстова частина роботи), аналітичний метод процесів та явищ (дозволяв аналізувати певні процеси та особливості досліджуваної проблеми), метод структуризації цілей (за допомогою цього методу були сформульовані та виконані цілі роботи), наукового прогнозу (за допомогою цього методу охарактеризовані окремі аспекти у процесі дослідження) та інші.
Теоретична, методична та практична значущість отриманих результатів. Теоретична та методична значущість передбачає можливість застосування отриманих результатів не лише для розв’язання проблем досліджуваної бази практики (для досліджуваного питання), а й для інших подібних проблем. У процесі дослідження здійснено власні узагальнення. Вміщені в роботі положення та висновки можуть бути використані при підготовці та читанні курсів лекцій, присвячених гендерної проблематики, в процесі планування та проведення виборчих кампаній та інших масштабних політичних заходів, де необхідно враховувати наявність гендерної специфіки сприйняття політичних подій, а також при складанні програм досліджень, завданням яких є вивчення політичної поведінки.
Інформаційну базу дослідження склали праці вітчизняних та зарубіжних науковців і практиків.
Історіографія проблеми дослідження. Дана проблема почала розглядатися у зв’язку із набуттям жінками певного кола прав, яких вони не мали раніше наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Особливо актуальною стала тема гендеру в Першій Світовій війні, оскільки у бойових діях брали участь не лише чоловіки, існували також жіночі батальйони. Спочатку, в 1970 – 1980-х рр., основною темою для фахівців, натхнених політичними досягненнями фемінізму і академічними успіхами «нової соціальної історії», була емансипація жінок під впливом Першої світової. Тільки один приклад з Білефельдської школи – в 1986 р. Уте Даніел в дисертації «Працівниці в суспільстві війни» описувала перспективи досліджень в руслі соціальної історії, що дозволяють виявити, як під час війни 1914 – 1918 р. змінювалися сімейно-шлюбні відносини, як функціонують в цих умовах емоції, як будується траур за загиблими і т. д. [36, с. 147]. Дослідниця окреслила найважливішу роль джерел особистого походження, зокрема листування, для реконструкції моделей поведінки жінок і чоловіків у суспільстві військового часу. Історія жінок – це різноманітність сюжетів, в яких одні жінки справляються з новими завданнями навіть краще за чоловіків, а інші переживають відчуження і кризу внаслідок тривалої розлуки з чоловіками та інших життєвих обставин.
Однак, як зауважують дослідники, в історіографії війни «мейнстрим все ще дуже часто ігнорує гендерну перспективу, що здається особливо характерним для контексту Східної і Південно-Східної Європи» [45, с. 1]. Темам концептів і перспективам жіночої та гендерної історії Першої світової війни була присвячена міжнародна конференція, що відбулася в 2011 р у Відні. Публікуючи її матеріали, Кріста Хеммерле і її співавтори обґрунтовували тезу про те, що ні суспільства воюючих між 1914 і 1918 р. націй, ні наслідки Першої світової війни не можуть бути досить описані і зрозумілі без застосування аналітичної категорії гендеру.
...
Магістр