0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 08:30 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Політична концепція Платона. Платон про «ідеальну державу» (ID:444137)

Тип роботи: реферат
Дисципліна:Політологія
Сторінок: 21
Рік виконання: 2021
Вартість: 150
Купити цю роботу
Зміст
Вступ 3 1. Передумови побудови та основні ознаки платонівської ідеальної держави 5 2. Становий поділ суспільства в платонівській ідеальній державі 8 3. Правителі ідеальної держави 12 4. Управління ідеальною державою 15 Висновок 19 Список джерел 21
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Вступ Проблема державного устрою завжди залишалася однією з найбільш суперечливих – людство протягом віків намагалося відповісти на питання, яким має бути ідеальна держава та яке місце займає в ідеальній державі громадянин. Пошуку оптимального варіанту вирішення такої проблеми присвятив своє життя філософ Платон. Платон (427-347 рр. до н.е.) – один з найвидатніших мислителів як античності, так і всієї історії філософії, політичних та правових вчень. Платон походив з дуже знатного афінського роду. При народженні його назвали Аристокл, проте згодом за ним закріпилося ім’я Платон (від грец. πλατύς – широкий), яким його називав вчитель за широту спини [4]. В молоді роки він був слухачем та учнем філософа Сократа (який здійснив на Платона величезний вплив). Після страти Сократа Платон разом з іншими учнями залишив Афіни, подорожував до Мегар, Єгипту, Південної Італії, Сицилії. Повернувшись до Афін, заснував знамениту Академію, в якій він був вчителем філософії та якою керував до кінця свого життя (Академія проіснувала майже ціле тисячоліття) [2]. Погляди Платона змінювалися протягом всього його життя: в ранніх діалогах «Апологія Сократа», «Протагор», «Крітон» та інших переважно домінують погляди, методи та філософські підходи Сократа, тобто раціоналізм (пошук загальних понять, емпіричні методи, інтерес до моральної проблематики), тоді як його власні вчення та ідеї з’являються в діалогах «Держава», «Політик», «Софіст», «Парменід» та «Закон». Філософ Платон передбачив ряд елементів виниклої в майбутньому так званої комуністичної моделі соціально-економічного державного устрою. Він відстоював, перш за все, натуральні господарські відносини рабовласницького суспільства, що знайшло відображення в характеристиці двох проектів ідеальної держави відповідно у двох його роботах «Держава» та «Закони» [5]. В першій роботі мова йде про особливо важливу, на погляд Платона, роль, яку спільно покликані виконувати аристократичний клас (філософи) та стан воїнів (армія) в частині забезпечення суспільних інтересів. Ці класи (стани), які уособлюють апарат управління ідеальної держави, не повинні володіти власністю та обтяжувати себе господарством, так як їх матеріальне забезпечення повинно покладатися на суспільство за зрівняльним принципом. Решта членів суспільства віднесена в проекті Платона «Держава» до третього стану, що володіє та розпоряджається власністю. Цей клас Платон назвав «черню» та відніс до них землеробів, ремісників та купців. Рабів же він прирівняв до власності вільних громадян. В другому творі Платон пропонує оновлену модель ідеальної держави, розвиваючи та конкретизуючи свою аргументацію щодо засудження лихварства, обґрунтування ключової ролі в господарстві (економіці) землеробства по відношенню до ремісництва та торгівлі. При цьому основна увага в творі «Закони» (як і в творі «Держава») приділена апарату управління суспільством, тобто громадянам, віднесеним до вищих класів, які зокрема наділені правами володіння та користування (неповне право власності) наданим їм державою за жеребкуванням домівкою та землею. Крім того, в цьому проекті Платон звертає увагу на можливість послідуючої передачі землі у спадщину на тих же умовах одному з нащадків. Також він акцентує увагу на тому, що цінність загального майна громадян не повинна відрізнятися більш ніж в 4 рази. Таким чином, ідеальна держава трактується Платоном як реалізація ідей та максимально можливе втілення світу ідей в земному суспільно-політичному житті в полісі.