Зміст
На мою думку, сучасна демократія – це лише ілюзія виборності, ілюзія того, що нібито демократія веде до миру та злагоди, а насправді ж , будь-який політичний режим так чи інакше є певною формою диктатури, нав'язаною верхівкою. Держава все частіше втручається в особисте життя людей, а останні все частіше відчувають невдоволення та сумніви щодо демократичної системи. Демократія на сучасному етапі вже давно сформований міф, ілюзія, яка давно себе вичерпала та не має нічого спільного з первинним смислом, що був покладений у зміст «демократії».
По-перше, спростовуючи думку, про те, що ніби тільки народ вирішує починати війну чи ні, буде доречним згадати війну в Афганістані. Я дуже сумніваюся, що радянська молодь з власної волі втрутилася в цей конфлікт 1979 року. Або та ж сама В`єтнамська війна, яка починалася як громадянська, а закінчилась повномасштабним втручанням США. Вторгнення американців у 2003 році до Іраку – ще один яскравий приклад того, як люди проти власної волі змушені коритись владній верхівці та застосовувати силу проти мирного наслення.
По-друге, у міжнародних відносинах відсутні такі демократичні інститути, як у самих державах, які могли б стримувати їх діяльність. Так, всередині країн існують уряд, парламент, суди, які певним чином обмежують вплив влади, натомість же у міжнародних відносинах таких існтитутів немає, тому часто дії країн на міжнародній арені набувають неконтрольованого характеру і вони не несуть за них відповідальність.
По-третє, говорячи про республіканський устрій, візьмемо для прикладу вищезгадані Сполучені Штати з чи не найбільшою кількістю воєн серед інших держав, в яких вони брали участь, і порівняємо з будь-якою іншою країною, яка не є республікою – висновок очевидний, то ж я не думаю, що буде доречним казати, що устрій держави впливає на мир.
Отже, я не можу погодитись з тим, що хід подій у світі залежить від державного устрою чи режиму держави. Більше того, я думаю, що абсолютний мир як такий неможливий взагалі.
Магістр