Кримінальна відповідальність за розбещення неповнолітніх (ID:1015476)
Зміст
ВСТУП…………………………………………………………………………….2
РОЗДІЛ 1. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТАТТЕЮ 156 КК УКРАЇНИ………………………………………………………………………....4
1.1. Суб’єкт та об’єкт злочину, передбаченого статтею 156 КК України…………………………………………………………………………….4
1.2. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 156 КК України…………………………………………………………………………….9
1.3. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 156 КК України……………………………………………………………………….…..14
Висновки до розділу 1……………………….…………………………………..18
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТАТТЕЮ 156 КК УКРАЇНИ………...……………………………………………………………...19
2.1. Відмежування складу злочину, передбаченого статтею 156 КК України від суміжних складів кримінальних правопорушень……………………...…..19
2.2. Проблемні аспекти кримінально-правової кваліфікації злочину, передбаченого статтею 156 КК України……………………………………….23
Висновки до розділу 2……………………………………………………..…….28
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..…29
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….……32
Зразок роботи
Варто наголосити, що склад злочину розбещення неповнолітніх носить формальний характер, відповідно наслідки суспільно-небезпечного діяння знаходяться поза його межами. За таких умов причинний зв`язок теж відсутній у конструкції складу злочину, а тому вчинення злочину вважається закінченим з моменту здійснення розпусних дій.
Таким чином, об`єктивна сторона цього злочину виражається лише суспільно-небезпечним діянням, яке у диспозиції статті 156 КК України виражене як «вчинення розпусних дій».
У зв`язку з тим, що об’єктивна сторона основи розбещення неповнолітніх як складу кримінального правопорушення утворює лише один вид дії, то, згідно з усталеними підходами у теорії кримінального права до класифікації таких діянь, воно позиціонується як просте.
Законодавцем не розкривається поняття розпусних дій як і не надається їх відкритий чи закритий перелік. У зв`язку з цим, юридично правильна кримінально-правова кваліфікація діяння за ознаками цього злочину суттєво залежить від напрацювань вчених-юристів та слідчо-судової практики.
Поверхневий огляд статті 156 КК України свідчить про те, що такий злочин може бути вчинений лише шляхом суспільно-небезпечних дій, виключаючи альтернативу – суспільно-небезпечну бездіяльність.
В загальному розумінні під розпусними діями мають на увазі такі дії, що розбещують дитину, викликаючи у неї нездоровий для її віку статево налаштований інтерес. В теорії кримінального права прийнято розпусні дії поділяти на розпусні дії фізичного та інтелектуального характеру [22, c. 110].
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи» № 5 від 30.05.2008 розпусні дії мають бути спрямовані на задоволення винною особою статевої пристрасті або на збудження у неповнолітньої особи статевого інстинкту.
Під фізичними розпусними діями слід розуміти оголення статевих органів винної чи потерпілої особи, непристойні доторкання до статевих органів, які викликають статеві збудження, навчання статевим збоченням, імітація статевого акту, схиляння або примушування потерпілих до вчинення певних сексуальних дій між собою, вчинення статевих зносин, акту онанізму у присутності потерпілої особи тощо. Інтелектуальними розпусними діями є, зокрема, ознайомлення потерпілої особи із порнографічними зображеннями, відеофільмами, цинічні розмови з нею на сексуальні теми тощо. Розпусні дії щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, можуть відбуватися як за її згодою, так і з застосуванням до неї фізичної сили з метою примушення її до вчинення певних дій сексуального характеру [18].
Інші роботи з даної категорії: