0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Засади кримінального провадження: наукові та правові основи (ID:1015478)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 29
Рік виконання: 2024
Вартість: 150
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП…………………………………………………………………………….2 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЗАСАД КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ…………………………………………….………………….4 1.1. Поняття та види засад кримінального провадження……………………….4 1.2. Наукове обґрунтування значення засад кримінального провадження……8 Висновки до розділу 1…………………………………………………………...11 РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАСАД КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ………………………………………………………………12 2.1. Правова регламентація засад кримінального провадження за законодавством України………………………………………………………...12 2.2. Вплив практики Європейського суду з прав людини на тлумачення засад кримінального провадження…………………………..………………………..15 Висновки до розділу 2……………………………………….. …………………18 РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТЛУМАЧЕННЯ ЗАСАД КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ПРАВОВІЙ ПРАКТИЦІ………………………...……19 Висновки до розділу 3…………………………………………………………..23 ВИСНОВКИ…………………………………………………..…………………24 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….27
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
В попередніх частинах роботи вже частково згадувалися джерела засад кримінального провадження та їх природа. Зупинимося на більш глибшому висвітленні цього питання. Безумовно, найбільш широке закріплення та детальне тлумачення засад кримінального провадження відображено у КПК України, однак їх висвітлення та консолідація в межах цього нормативно-правового акту є наслідком кропіткою роботи над іншими джерелами права. Первинні джерела міжнародного права, окрім своєї основної ролі як регулятора кримінальних процесуальних відносин, виконують функцію ідеологічної основи кримінально-процесуальних норм, які відображають найважливіші демократичні принципи. Відповідно до частини першої статті 11 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту [9]. Європейська конвенція з прав людини 1950 р., ґрунтуючись на положеннях вказаного вище міжнародного правового акту визначає у статті 6 право на справедливий суд, зміст якого відображає вказані вище тези Загальної декларації прав людини. Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура правові засади організації і діяльності якої регламентовані окремим законом – Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Пунктом 3 частини першої статті 19 цього закону визначено, що одним із видів адвокатської діяльності є захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію) [25]. Стаття 20 КПК України розкриває безпосередньо зміст засади кримінального провадження – забезпечення права на захист, який відображає сутність вказаних вище положень різних нормативно-правових актів. Посилання на Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у контексті регламентації засад кримінального провадження не є помилковим, адже стаття 1 КПК України як джерело кримінального процесуального законодавства України визначає «інші закони України». Статтею 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права визначено, що ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію [13].