Б А К А Л А В Р С Ь К А Р О Б О Т А НА ТЕМУ: «Система захисту прав людини ООН» (ID:1041838)
Зміст
Вступ………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Огляд системи захисту прав людини ООН………………………7
1.1. Становлення системи захисту прав людини ООН……………………..7
1.2. Система захисту прав людини ООН та її складові……………………12
1.3. Роль системи захисту прав людини ООН у міжнародній системі захисту прав людини……………………………………………………………….25
Розділ 2. Актуальні механізми захисту прав людини ООН………………30
2.1. Конвенційний механізм захисту прав людини ООН…………………30
2.2. Інституційний механізм захисту прав людини ООН…………………44
2.3. Міжнародний суд ООН як механізм розслідування порушень прав людини ……………………………………………………………………………...47
Розділ 3. Проблеми та перспективи реформування системи захисту прав людини ООН (в контексті повномасштабної агресії РФ проти України)………53
3.1. Проблеми функціонування органів ООН, що здійснюють захист прав людини………………………………………………………………………………53
3.2. Діяльність ООН з підвищення ефективності роботи органів, що здійснюють захист прав людини…………………………………………………..55
3.3. Перспективи реформування органів ООН, що здійснюють захист прав людини………………………………………………………………………………62
Висновки……………………………………………………………………..68
Список використаних джерел………………………………………………71
Зразок роботи
1.1. Становлення системи захисту прав людини ООН
Нині функціонуюча універсальна система міжнародного визнання та захисту прав і основних свобод людини склалася після Другої світової війни і в основному в рамках Організації Об’єднаних Націй. Зі створенням Організації Об’єднаних Націй у 1945 році, відразу після закінчення Другої світової війни, було проголошено, що «сприяння та заохочення поваги до прав людини та основних свобод» буде однією з трьох її основних цілей [15].
У преамбулі до Статуту Організації Об’єднаних Націй зазначається, що народи Організації Об’єднаних Націй сповнені рішучості «підтвердити віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особистості, в рівні права чоловіків і жінок, народів великих і малих» [29].
Ця тема посилюється статтею 55 Статуту, яка підкреслює важливість сприяння «загальній повазі та дотриманню прав людини та основних свобод для всіх без різниці раси, статі, мови чи релігії» для « створення умов стабільності та добробуту, необхідних для мирних і дружніх відносин між націями на основі поваги до принципу рівноправності та самовизначення народів» [29].
Світові лідери вирішили доповнити Статут ООН дорожньою картою, щоб гарантувати права кожної людини всюди. Документ, який вони розглядали і який згодом став Загальною декларацією прав людини, був розглянутий на першій сесії Генеральної Асамблеї в 1946 році.
Стаття 68 Статуту ООН зобов’язувала Економічну і Соціальну Раду ООН (ЕКОСОР) «створити комісію або комісії для заохочення прав людини» [29]. ЕКОСОР є одним із шести головних органів Організації Об’єднаних Націй, заснованих статтею 7 Статуту ООН, та є головним органом для координації, перегляду політики, політичного діалогу та рекомендацій з економічних, соціальних та екологічних питань, а також для реалізації узгоджених на міжнародному рівні цілей розвитку.
У 1946 році ЕКОСОР заснував Комісію ООН з прав людини (тепер вона називається Рада з прав людини) як допоміжний орган, щоб «сплести міжнародно-правову структуру, яка захищає наші основні права та свободи» [46]. На своїй першій сесії в 1947 році Комісія створила редакційний комітет, щоб розпочати розробку Міжнародного білля про права людини. Редакційний комітет спочатку складався з Елеонори Рузвельт зі США, Пен-Чун Чанга з Китаю та Чарльза Маліка з Лівану. Пізніше того ж року до редакційного комітету увійшли представники Австралії, Чилі, Франції, Радянського Союзу та Сполученого Королівства. Завдання сформулювати попередній проект було доручено Джону Хамфрі , директору Відділу з прав людини Секретаріату ООН з Канади.
Інші роботи з даної категорії: