Магістерська робота на тему: «Розвиток інституту правонаступництва і можливі проблеми в цій сфері» (ID:1041845)
Зміст
Зміст
Анотація………………………………………………………………………….3
Вступ……………………………………………………………………………...4
Розділ. I. Міжнародно-правові аспекти правонаступництва держав…………7
1. Поняття і сутність правонаступництва в міжнародному праві…………….7
2. Правові підстави виникнення правонаступництва держав………………....9
3. Об’єкти правонаступництва держав та їх співвідношення ……………….11
Розділ 2. Правонаступництво щодо міжнародних договорів……………….14
1. Характеристика Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо міжнародних договорів 1978 року…………………………………………….14
2. Характеристика Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архіві і державних боргів 1983 року……..17
3. Роль основних принципів міжнародного права з питань правонаступництва……………………………………………………………..23
Розділ 3. Практичні питання проблем правонаступництва…………………27
1. Правонаступництво держав на прикладі розпаду СРСР…………………..27
2. Практичні приклади правонаступництва держав…………………………..44
3. Проблеми правонаступництва держав, що можуть виникнути в майбутньому, та шляхи їх вирішення…………………………………………..49
Висновки…………………………………………………………………………54
Список використаних джерел………………..…………………………………58
Зразок роботи
Прикладів нових держав утворених в процесі соціальних революцій дещо менше, до того ж варто зазначити, що часто відділення однієї держави від іншої має і соціальне підґрунтя, а боротьба за незалежність держави ведеться силами чия ідеологія пов’язана з соціальним устроєм (наприклад комуністами), найвідомішим з цих прикладів можна назвати В’єтнам, коли боротьба за незалежність велась силами комуністичних збройних формувань, які в решті решт взяли країну під свій контроль [11].
Однак здебільшого, соціальні революції проходять без суттєвих територіальних змін. Найвідомішим прикладом можна назвати «Жовтневу революцію», яка стала поштовхом до створення СРСР, який розташовувався на місці маже всієї Російської імперії (за виключенням Фінляндії та країн Балтії). Не дивлячись на те, що територіально СРСР контролював 90% всієї колишньої імперії, він вважався абсолютно новою державо, з новим державним та політичним устроєм, не маючи нічого спільного з Російською імперією, називаючи маже все пов’язане з попередньою державою «буржуазним пережитком». Фактично, літочислення СРСР, велось з 1917 року, і на відміну від Російської Імперії, СРСР не хотів вести історичну правоприємність, ні від самої Російської Імперії, ні від Київської Русі, або будь яких інших раніше існуючих держав, що відповідало нормам ідеології марксизму [12].
Однак, соціальні революції, не завжди означали відречення від попередньої держави, і повне обновлення всіх державних інститутів та ведення початку існування своєї держави від моменту соціальної революції. Прикладами можна назвати країни "Варшавського блоку», які хоч і були фактично захоплені СРСР в ході де окупації від немецьких військ наприкінці Другої світової, формально або мали демократичні уряди у вигнанні (як Польща та Чехословаччина), або вели партизанську боротьбу (Югославія, де з окупантами боролись як комуністи, так і монархісти).
Інші роботи з даної категорії: