Зразок роботи
Вступ
Актуальність теми дослідження. Сучасна демократична держава та демократичне суспільство характеризуються дотриманням прав людини та громадянина, верховенством права у всіх сферах життя, дотриманням принципів демократії тощо. З огляду на зазначене головним джерелом права виступає закон. Закон відіграє важливу роль у розвитку держави, без нього неможливі економічні, політичні, соціальні та будь-які інші зміни. Закон важливий не лише для розвитку та становлення громадянського суспільства, правової, соціальної держави, а й для збільшення зв’язків між державами, посиленням розвитку економічних відносин, участі іноземних інвесторів у розвитку вітчизняного виробництва, розвиток українських підприємств за кодоном тощо. Все це у своїй сукупності зумовлює потребу у детальному вивченні закону як нормативно-правового акту, що є однією з основ державного і суспільного життя, важливого явища правової дійсності у всій її різноманітності.
Вивченням питання сутності закону, його видів та значення займалися вчені Бобровник С. В., Тихомиров Ю., Венгерова А., Шаповалова В., Дутка Г., Процюк І. В., Колодій А., Волинка К. Г., Тополевський Р. Б., Федіна Н. В., Гусарєва С.Д., Тихомирова О.Д., Овчаренко І. тощо. Дослідження наукових робіт не лише зазначених авторів, а й багатьох інших дозволяє проаналізувати, узагальнити і систематизувати правовий матеріал з даної проблеми.
Об’єкт курсової роботи – закон, як основне джерело права в Україні.
Предмет дослідження – закон, тенденції його функціонування в системі нормативно-правових актів сучасної України.
Виходячи із зазначеного вище, метою курсової роботи є визначення та аналіз поняття закону, його дії, ознак, властивостей, виділити основні види закону з урахуванням сталої практики.
Реалізація зазначеної мети передбачає виконання наступних завдань:
- дослідити поняття закону, його роль у правовій системі;
- вказати проблемні аспекти закону у розвитку сучасної держави;
- виділити основні ознаки закону та його властивості;
- проаналізувати існуючі критерії класифікації законів;
- встановити основні положення дії закону.
Методологічною основою для написання науково-дослідної роботи склали наступні методи такі як, історико-правовий, порівняльно-правовий, метод аналізу, системно-структурний, формально-логічний, статистичний, узагальнення тощо. Зазначені методи використовувалися у комплексі, що допомогло досягти поставленої мети та завдань роботи.
Практичне значення даної роботи полягає визначені основних положень, що характеризують закон, його вагому роль у розвитку держави та суспільства, що у перспективі допоможе краще розуміти важливість закону його властивості, проблеми встановлення видів закону.
Курсова робота на тему «Закон: поняття, властивості, види» складається зі вступу, трьох розділів, у складі яких містяться підрозділи, висновку, списку використаних джерел. Дана структура відповідає меті, предмету та завданням до слідження.
Розділ 1.
Закон – нормативно-правовий акт вищої юридичної сили
1.1. Розуміння поняття «закон»
Платон писав: «Я бачу близьку загибель тієї держави, де закон не має сили і перебуває під чиєю-небудь владою. Там же, де закон — володар над урядниками, а вони його раби, я вбачаю спасіння держави в ідеї блага, яку тільки можуть дарувати державам Боги» .
Вивчення питання закону, як акту вищої юридичної сили, на мою думку, доцільно розпочати з аналізу терміну «закон», його походження та визначення. Так А. Брюкнер у своєму етимологічному польському словнику зазначає, що слово «закон» («zakon») пов'язане зі словами «regula» (лат. «правило»), «zakonny» (законний) і «regularis» (що містить вказівки, правила, обов'язковий) .
Вивчаючи теорію права чітко бачимо, що термін «закон», мабуть, є одним із найпоширеніших юридичних термінів. Проте, за своєю суттю він має багато значень та його в різні часи, в різних місцях та за різних інституційних режимів розуміють по-різному.
Потрібно зазначити про проблему співвідношення права і закону. Так вказана проблема має важливе значення як для теорії так і для практики. Для того щоб правильно розуміти суть закону та надати коректне значення терміну «закон» потрібно провести паралель між зазначеними поняттями. В теорії права можна прослідкувати певне ототожнення закону та права про те це не є коректним так як потрібно чітко встановити чи усі закони, які приймаються державою є правом. Право і закон – це близькі, але не тотожні поняття. Закон є зовнішньою формою вираження права. Зазначаємо, що правові межі суворо формалізовані, і правом визнається лише те, що зведено в закон: поза законом права немає і бути не може .
У вузькому розумінні закон – це нормативно-правовий акт, який приймається законодавчим органом держави чи народом під час референдуму, має вищу юридичну силу і регулює найбільш важливі суспільні відносини .
В основному закон характеризують, як нормативно-правовий акт вищого представницького органу державної влади (парламенту) або народу, який приймається в особливому порядку, регулює найважливіші суспільні відносини, виражає волю, інтереси більшості населення, має найвищу юридичну силу щодо інших нормативно-правових актів, загальнообов’язковий для всього населення і держави та охороняється державною владою .
Закон за своєю природою є правовим актом первинного характеру. Закони містять первинні норми права, тобто правила поведінки, які є відправною точкою для всієї правової системи держави.
Закон є первинним регулятором суспільних відносин та основним нормативним орієнтиром в державі.
Закон як міра захищеного державою права є найефективнішим виразником права та його досконалою формою .