Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Якість функціонування та розвитку сучасної держави залежить від низки чинників, серед яких особливе місце посідає рівень державного соціального забезпечення. Це пов'язано з тим, що праця є основною і невід'ємною умовою існування людини та гарантує задоволення індивідуальних потреб, а також потреб суспільства і держави. Праця є одним з найважливіших місць у житті людей, оскільки вона є основою для створення і використання всіх суспільних благ та участі в економічних і політичних процесах суспільства.
В умовах сьогодення світова цивілізація не знає кращої правової форми для реалізації свободи праці та гарантування прав людини у сфері здатності до праці, ніж трудовий договір. Такі договори сприяють реалізації та забезпеченню найважливіших соціальних прав людини. Так, і Конституція України, яка має найвищу юридичну силу в Україні, проголошує право на працю для кожного і встановлює принципи та основні положення трудового права. Так детальне вивчення суті трудового договору допоможе краще реалізувати право на працю, вберегтися від порушень трудового договору.
Дослідження теоретичних та практичних основ трудового договору займалися вчені такі як: В. В. Жернакова, Н. Б. Болотіна, В. С. Венедіктова, О. С. Бондар, А. Р. Мацюк, А. С. Мацак, Л. С. Таль, Н. М. Хуторян, М. І. Іншин, В. Л. Костюк та В. П. Мельник тощо. Дослідження наукових робіт не лише зазначених авторів, а й багатьох інших дозволяє проаналізувати, узагальнити і систематизувати правовий матеріал з даної проблеми.
Об’єкт дослідження: трудовий договір - інститут трудового права.
Предмет дослідження курсової роботи є сутність трудового договору, як основного правочину трудового права.
Мета роботи: дослідження і вивчення поняття трудового договору та його видів.
За для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
- дослідити поняття трудового договору в Україні та його основні ознаки;
- охарактеризувати основні засади оформлення трудового договору відповідно до чинного законодавства;
- здійснити аналіз порядку укладання трудового договору, та його закінчення, розірвання;
- виділити сторони трудового договору;
- відмежувати трудовий договір від цивільно-правової угоди;
- проаналізувати основні види трудового договору.
Методологічною основою для написання науково-дослідної роботи склали наступні методи такі як, історико-правовий, порівняльно-правовий, метод аналізу, системно-структурний, формально-логічний, статистичний, узагальнення тощо. Зазначені методи використовувалися у комплексі, що допомогло досягти поставленої мети та завдань роботи.
Структура курсової роботи відображає мету, завдання та основні напрями дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, які у своєму складі містять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Обсяг роботи – 29 сторінок.
РОЗДІЛ 1. ТРУДОВИЙ ДОГОВІР, ЯК ОДИН З ОСНОВНИХ ІНСТИТУТІВ ТРУДОВОГО ПРАВА
1.1. Розуміння поняття «трудовий договір», його основі ознаки
Конституція України у своїй статті 43 містить положення про те, що будь-хто має право на вільний вибір праці яку він сам обираю та добровільно погоджується, та завдяки якій зможе заробити на свої потреби та життя. Держава створює умови для повної реалізації права громадян на працю, забезпечує рівні можливості у виборі професій і видів праці, реалізує програми професійного навчання, підготовки та перепідготовки працівників, мотивує та поважає суспільні потреби [16, с. 204].
Правовий порядок в Україні ґрунтується на принципі, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Право на працю реалізується, зокрема, шляхом укладення трудового договору з підприємством, установою, організацією або фізичною особою (стаття 2 КЗпП) [6; 16, с. 204]
На мою думку, дослідження теми трудового договору доцільно розпочати з аналізу самого поняття «трудовий договір».
Так, М. І. Іншин, В. Л. Костюк та В. П. Мельник у своїх працях зазначають трудовий договір, як угоду між сторонами, які представляє роботодавець і особа, яка реалізує право на працю, за якою фізична особа – найманий працівник - зобов'язуються належним чином виконувати трудові функції та пов'язані з ними завдання відповідно до чинного внутрішнього трудового розпорядку, роботодавець зобов'язується в повному обсязі та своєчасно виплачувати працівникам заробітну плату, забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, відповідно до законодавства про працю, соціальної товариства, локальні нормативні акти та угоди сторін [14, с. 194].
І. І. Митрофанов та О. В. Плескун визначають трудовий договір як угоду, укладену між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується дотримуватися законодавства про працю, колективного договору, угоди та правил внутрішнього трудового розпорядку і виконувати роботу відповідно до трудової функції, визначеної трудовим договором, а роботодавець зобов'язується надати працівникові необхідну роботу, обладнання, матеріали та сировину на робочому місці, забезпечити належні та безпечні санітарно-гігієнічні умови праці, а також своєчасно виплачувати працівникові заробітну плату та інші передбачені договором виплати [7, с. 112].
В свою чергу Кодекс законів про працю (далі КЗпП) України у своєму тексті, а саме частині першій статті 21 дає нам визначення трудового договору.
Відповідно, трудовий договір - це угода між працівником і уповноваженим працівником або фізичною особою-власником підприємством, установою, організацією, установою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, відповідно до норм трудового законодавства, а підприємство, установа, організація чи уповноважений орган чи фізична особа - власник зобов'язується виплачувати працівникам заробітну плату і забезпечувати необхідні умови праці для виконання робіт відповідно до законодавства про працю, колективних договорів і угод [16 с. 204].
Аналізуючи дане визначення виділяємо ознаки, що будуть характеризувати трудовий договір, як правове явище, наявність вільної та добровільної домовленості між працівником і роботодавцем про умови трудового договору, тобто обов'язок працівника особисто виконувати обов'язки, визначені трудовим договором, і дотримуватись його змісту правил праці; обов'язком роботодавця є оплата праці працівників і забезпечення необхідних умов праці для виконання функцій, передбачених законодавством про працю [15 с. 114-115].
Основними особливостями зазначеного правочину, як виду правового регулювання відносин між роботодавцем і працівником є те, що договір є:
- основний правочин у трудовому праві, який має окремий правовий характер;
- сторонами є працівник і роботодавець;
- предметом є трудова функція, початок виконання трудової функції, місце роботи та оплата праці;
- трудовий договір - це конклюдентний правочин;
- він встановлює систему прав та обов'язків для працівників і роботодавців;
- має відповідати нормам Трудового кодексу, актам про соціальне партнерство та локальним нормативно-правовим актам;
- не може погіршувати правове становище працівників порівняно з нормами Трудового кодексу, Закону про соціальне партнерство та локальних нормативно-правових актів;
- передбачає особливий порядок укладення, виконання та припинення дії колективного договору;
- він може бути укладений в усній або письмовій формі;
- як правило, термін дії договору не обмежений;
- підлягає державному нагляду та громадському контролю а також судовому контролю [18].
Магістр