Арешт майна в кримінальному провадженні за новим КПК України (ID:104975)

Актуальність теми. Реформа кримінальної юстиції, в результаті якої появився новий Кримінальний процесуальний кодекс України, що набрав чинності 20 листопада 2012 року (далі – КПК), корінним чином змінила кримінальне судочинство, зробивши суттєвий крок вперед у напрямку гуманізації кримінальної політики, захисту прав і свобод громадян. Суттєві перетворення торкнулися й інституту кримінально-процесуального примусу. Щоправда, слід погодитися з тими процесуалістами, які відмічають недосконалість нового КПК як з теоретичної, так і з практичної точок зору, що призводить до недоліків у його застосуванні правоохоронними органами та судами. Недосконалість деяких положень нового закону створила певну невизначеність в розумінні професійними учасниками кримінального провадження низки норм і зокрема тих, що регулюють порядок застосування заходів кримінально-процесуального примусу. Норми Кримінально-процесуального кодексу України, закріплюючи засаду недоторканності права власності в якості однієї із загальних засад кримінального провадження, допускають можливість обмеження та позбавлення права власності під час досудового розслідування та судового розгляду на підставах та в порядку, передбачених кримінальним процесуальним законом. При цьому позбавлення права власності допускається виключно на підставі вмотивованого судового рішення, а його обмеження - як за таким рішенням (зокрема, вилучення речей у ході тимчасового доступу, застосування арешту майна та застави), так і без нього (зо¬крема, у разі тимчасового вилучення майна). Одним із заходів забезпечення криміналь¬ного провадження, що призводить до обмеження права власності, виступає арешт майна. Дослідженню теоретичних і практичних проблем застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження присвячена значна увага вчених. Так, вказані питання розглядають у працях О. Бондаренко, О. Верхогляд-Герасименко, Л. Гарбовський, Р. Герасимов, О. Коровайко, Ю. Мирошниченко, М. Омельяненко та інші вчені. Проте підстави та умови застосування цього заходу забезпечення кримінального прова¬дження в контексті обмеження права власності розглядаються в юридичній літературі не¬достатньо повно, хоча поза їх відсутністю застосування арешту майна є неможливим. Метою роботи є визначення підстав та процесуального порядку застосування арешту майна як способу обмеження права власності під час кримінального провадження. Для досягнення мети у роботі передбачається вирішення таких задач: - визначення поняття арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження; - дослідження підстав та умов арешту майна в кримінальному провадженні; - вивчення процесуального порядку скасування арешту майна в кримінальному провадженні. Об’єкт дослідження – правовідносини, що виникають під час процесуального оформлення застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешту майна.