Джерела банківського права (ID:104978)
Зміст
Вступ................................................................................................................. 3
Розділ 1. Теоретичні засади визначення джерел банківського права……. 5
1.1. Поняття джерел банківського права…………………………………… 5
1.2. Основні види джерел банківського права………………………........... 11
Розділ 2. Характеристика джерел банківського права…………………….. 14
2.1. Конституція України як основне джерело банківського права…..….. 14
2.2. Особливості законів України в структурі джерел…………………..… 17
2.3. Характеристика інших джерел банківського права……...…………… 21
Висновки........................................................................................................... 28
Список використаних джерел…..................................................................... 31
Зразок роботи
Аналіз теоретичних та прикладних аспектів джерел бан¬ківського права варто розпочати із визначення самого поняття «джерело банківського пра¬ва». Його формулювання утруднюється насамперед тим, що в юридичній науці відсутнє за¬гальноприйняте поняття джерела права. Правова наука розглядає зміст поняття «джерело права» з огляду на різні рівні розуміння, підходи та концепції, які досить ґрунтовно уза¬гальнено в дослідженні В. Качур [6, с. 37]. Традиційно більшість науковців формулюють це поняття крізь призму форми права. Під джерелом права розуміють спосіб вираження та закріплення правових норм чи спосіб визнання соціальних норм як обов’язкових.
При цьому з’являються публікації, автори яких прагнуть відійти від усталеної тради¬ції. На наш погляд, заслуговує уваги визначення, запропоноване В. Качур, у якому автору вда¬лося поєднати різні рівні пізнання: матеріальний, формальний, ідеологічний та історичний. З огляду на це джерела права ним розглянуто як виражені назовні в певних формах ідейні та матеріальні витоки права, що відображають його цінність у конкретних умовах [6, с. 37]. Вва¬жаємо, що до визначення змісту поняття «джерела банківського права» варто застосовувати комплексний підхід, виходячи з особливостей цих джерел та суспільних відносин, які вони регулюють. Такі тенденції нині простежуються й в науці банківського права. Із цього приводу є, на нашу думку, досить слушною думка М. Марченка, який відзначає, що джерело права, як і саме право, не варто визначати лише з однієї будь-якої окремо взятої позиції, це сприятиме його неповному, однобічному визначенню та спотвореній уяві про нього [11, с. 44].
Інші роботи з даної категорії: