Зразок роботи
РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ В СИСТЕМІ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ
1.1. Поняття та ознаки екологічних прав
Відповідно до Конституції України як головного закону нашої країни, екологічне право означає право кожної особи на здорове та безпечне довкілля [ку, ст.50]. Це означає, що екологічні права є одними з фундаментальних, невідчужуваних та природних прав громадян.
На сьогодні екологічні права людини є одними з найважливіших соціальних цінностей. Розвиток їх правового визначення пов'язаний з усвідомленням українським та міжнародним співтовариством необхідності не лише збереження й ефективного використання природних ресурсів навколишнього середовища, а й створення умов існування, що є екологічно безпечними. Це включає потребу в чистому повітрі для дихання, чистій воді для пиття, екологічно безпечній їжі та задоволенні інших біологічних та духовних потреб. У багатьох країнах світу екологічні права розглядаються як не лише самостійні права, але й як важлива основа для забезпечення біологічних, екологічних та естетичних потреб людини [17, с. 3].
Включення екологічних прав у законодавство свідчить про просування демократичних принципів у державі. Визнання цих прав сприяє підвищенню рівня правової та екологічної освіченості, залученню громадян до активної участі у збереженні довкілля, а також стимулює діяльність державних органів у сфері охорони природи. Реалізація права на здорове довкілля передбачає можливість вимагати відповідної поведінки від усіх суб'єктів, включаючи державні структури [12, с.450].
З метою побудови демократичного та правового устрою, Верховна Рада України визнала та закріпила екологічні права у Конституції України (ст. 50), піднімаючи їх на рівень конституційних гарантій. Подальший розвиток та урівноважене закріплення екологічних прав відбулися в нормативно-правових актах, зокрема в Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 9) та інших законах, таких як «Про охорону атмосферного повітря», «Про екологічну експертизу», «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» та інших [11, с. 66].
У об'єктивному контексті, екологічні права представляють собою сукупність законодавчих норм, які формують комплексний міжгалузевий інститут екологічного права. У суб'єктивному плані, екологічні права виражаються як набір повноважень фізичних осіб у сфері екології. Також, екологічні права можуть розглядатися як форма правовідносин, в яких громадяни беруть участь, особливо враховуючи їхнє бачення у прийнятті важливих екологічних рішень тощо.
Екологічні права охоплюють широкий спектр законодавчих гарантій, які визначені у статті 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». На рисунку 1.1 показано основні з цих гарантій [21, ст.9].
Рис.1.1. Гарантії екологічних прав
Джерело: розроблено автором на основі [21, ст.9]
Виділяють наступні ознаки екологічних прав (рис.1.2) [16, с.32]:
Рис.1.2. Ознаки екологічних прав
Джерело: розроблено автором на основі [16, с.32]
Таким чином, можна стверджувати, що екологічні права переважно мають не матеріальний, або немайновий характер і спрямовані на задоволення соціальних, естетичних, оздоровчих, рекреаційних та духовних потреб. Лише право на загальне та спеціальне використання природних ресурсів може бути розглянуте як майнове, задовольняючи економічні інтереси.
Екологічні права представляють собою комплексний набір прав людини та громадянина, що визнаються важливими для збереження екологічної рівноваги. Основні з них закріплені в Конституції України, що підкреслює їхню фундаментальну вагу.
Підсумовуючи все вище викладене пропоную наступне визначення екологічних прав: екологічні права – це сукупність правових норм, які гарантують особам юридичні можливості для задоволення потреб і захисту інтересів у сфері використання, охорони та відновлення природних ресурсів і об'єктів, збереження природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.
Екологічні права є фундаментальними, невідчужуваними та природними, що ставить їх на один рівень з основними правами людини. Вони спрямовані на забезпечення здорового та безпечного довкілля для всіх громадян, включаючи право на життя та здоров'я в безпечному природному середовищі. Екологічні права надають особам можливість участі у прийнятті рішень та заходів з охорони природи та раціонального використання природних ресурсів. Крім того, вони включають право на доступ до екологічної інформації, участь у громадських обговореннях та право на судовий захист у разі порушення цих прав. Екологічні права є важливим інструментом для забезпечення екологічної безпеки та сталого розвитку суспільства.
1.2. Підходи до класифікації екологічних прав
Екологічні права доволі різноманітні. Це дає змогу провести класифікацію цих прав за різними підставами. Так, наприклад науковець В. Андрейцева поділяє екологічні права громадян на галузеві (ті, що реалізуються переважно на галузевому рівні) та міжгалузеві (реалізуються на міжгалузевому рівні) [1, с. 208].
За висновками Г. Анісімової, права громадян у сфері екології можна розглядати як комплексну систему, що визначає можливість їх участі у відношенні до екологічних об'єктів, їх використання, відтворення та захисту навколишнього природного середовища. Класифікація таких прав ґрунтується на екологічних, соціальних, економічних та інших факторах [3, с.7].
У своїх працях Н. Кобецька та С. Грицкевич розрізняють поняття «екологічні права громадян» та «права громадян в галузі екологічних відносин». За їхнім переконанням, екологічні права громадян – це більш вузька категорія, ніж права громадян у сфері екологічних відносин. Зокрема, Н. Кобецька виділяє екологічні права громадян від прав громадян у сфері екології, оскільки ця
Магістр