0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 08:30 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Цивільно – правове регулювання речових прав в Україні. (ID:105910)

Тип роботи: бакалаврська
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 115
Рік виконання: 2016
Вартість: 1500
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ: ВСТУП РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ 1.1. Загальні положення про власність: поняття власності та історія становлення інституту права власності 1.2. Підстави набуття права власності Висновки до розділу першого РОЗДІЛ 2 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕЧОВИХ ПРАВ НА ЧУЖЕ МАЙНО 2.1. Право користування чужим майном 2.2. Право користування чужою земельною ділянкою, як особливий вид речових прав на чуже майно Висновки до розділу другог РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ЦИВІЛЬНО – ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СПОСОБІВ ЗАХИСТУ РЕЧОВИХ ПРАВ 3.1 Способи захисту речових прав за цивільним законодавством України 3.2 Удосконалення законодавства України з питань набуття, припинення та способів захисту речових прав Висновки до розділу третього ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП: Актуальність теми дослідження. Актуальність теми даного дослідження зумовлена, перш за все, величезним значенням речових прав, як одного з об’єктів вивчення цивілістичної науки. Процес реформування цивільного законодавства, що відбувається нині в Україні, пов'язаний з відродженням приватних засад правового регулювання суспільних відносин. Значною мірою торкнувся він одного із центральних інститутів цивільного права – права власності та пов’язаних разом з ним речових прав. Не викликає сумніву положення про те, що у системі існуючих цивільних прав найбільш вагомим є речові права. Правовому регулюванню речових прав присвячена глава третя Цивільного кодексу України. На нашу думку, основоположним в системі речових прав є право власності. У визначенні права власності власне і підкреслюється об’єкт права – річ та його абсолютний характер – здійснення за своєю волею незалежно від волі інших осіб. Право власності задовольняє потреби суб’єкта вчиняти щодо належної йому речі будь-які власні активні дії. Гарантією здійснення права є загальна заборона для всіх і кожного не порушувати право (Конституційний принцип непорушності права приватної власності). Поява, а точніше відродження підгалузі речових прав, зумовила необхідність переосмислення підходів до регулювання інституту власності, особливо в контексті співвідношення з обмеженими речовими правами на чуже майно, адже останні суттєвим чином впливають на обсяг правомочностей власника, спричиняючи значне його зменшення. Відтак, перед цивілістичною наукою постала нагальна потреба поновлення знань про речові права та опрацювання ефективного правообмежувального механізму, необхідного для забезпечення балансу інтересів власника і протиставлених йому осіб, який би засновувався на гармонійному поєднанні принципу недоторканності права власності, соціальної функції власності та гарантіях дотримання суспільних і приватних інтересів. Питання про суть речових прав належить до дискусійних. Речове право надає своєму носієві можливість вчиняти будь-які дії щодо речі (у межах, встановлених законом), а також вимагати від інших осіб, коло яких є невизначеним, не порушувати його права. Змістом речового права, як суб’єктивного, є юридично забезпечена можливість його носія здійснювати будь-які дії щодо належного йому майна у межах, визначених законом. Таке право є абсолютним за своїм змістом, таким, що не залежить від волі інших осіб. Об’єктом речового права може бути лише річ. Саме за цією ознакою речові права вирізняються з поміж інших цивільних прав, що теж характеризуються як абсолютні. Інші цивільні права, які хоч і здійснюються щодо речі, не мають абсолютного характеру. Їх реалізація прямо залежить від дій зобов’язаних осіб. Безперечно, категорія речових прав - одна з найбільш цікавих у цивільному праві. Пройшовши тривалий шлях становлення і розвитку, вона до цих пір залишається мало вивченою і дуже спірною. Проблематика речових прав відноситься до вічних і скільки б не писали і скільки б не пропонували нових підходів (під впливом політичних процесів та постійної боротьби за матеріальні блага та їх перерозподіл) все рівно виникають нові аспекти, які заслуговують уваги науковців. На сучасному етапі розвитку українського законодавства діє велика кількість норм, спрямованих на ефективний захист речових прав і охоронюваних законом інтересів громадян. Проблеми вдосконалення системи речових прав в Україні висвітлені у працях вітчизняних учених, як Д. В. Воротний, І. О. Личенко, І. А. Спасибо, О. Гупаловська, Я.М. Шевченко та ін. Вагомим внеском в дослідження правового регулювання речових прав стали наукові праці Р.А Лідовець, О.С. Яворська, Є.О.Азімова. Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у сфері правового регулювання речових прав. Предмет дослідження - особливості становлення і розвитку інституту речових прав в Україні. Мета дослідження – вивчення та підготовка пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання речових прав. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання: • визначити історичні аспекти становлення інституту права власності; • розкрити сутність поняття права власності; • визначити підстави набуття права власності; • зробити висновки відносно правового регулювання речових прав на чуже майно; • дослідити становлення і розвитку сервітутного права в Україні; • визначити сутність права користування чужою земельною ділянкою для забудови; • визначити сутність права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб; • встановити основні способи захисту речових прав;; • удосконалити цивільне законодавство України з питань набуття, припинення та способів захисту речових прав. Методологічну основу роботи складають загальноприйняті в юридичній науці методи наукового пізнання: формально-юридичний, системно-структурний, порівняльно-правовий, історико-правовий та інші загальнонаукові і спеціальні методи. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що до нашого часу проблеми правового регулювання речового права комплексно не досліджувались. Існуючі праці вчених, що стосуються зазначених проблем, зачіпали лише окремі їх питання. Дослідження діючих норм права, нових поглядів та тенденцій розвитку правового регулювання речових прав в Україні з урахуванням реалій переходу держави до ринкових відносин дало змогу обґрунтувати ряд висновків та пропозицій із зазначенням напрямів удосконалення законодавства. Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в роботі положення, висновки та пропозиції можуть бути використані: • у законотворчій діяльності щодо вдосконалення чинного законодавства в сфері речових прав, а також при розробці нових положень про речові права; • у подальшій науково-дослідницькій роботі та практичній діяльності. Структура та обсяг дослідження зумовлені предметом та метою дослідження. Зокрема, дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, які охоплюють шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел та двох додатків. Загальний обсяг роботи – 116 сторінок, з них 5 сторінок займає список використаних джерел, який складається з 60 найменувань.
Інші роботи з даної категорії: