Зразок роботи
Актуальність теми дослідження. Відповідно до ст. 12 ЦПК особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Правова допомога в цивільному судочинстві включає в себе юридичні консультації, участь у позасудовому врегулюванні спору, участь у переговорах, підготовка проектів юридичних документів (заяв, пояснень, клопотань, скарг), представництво в суді та інші фактичні та юридичні дії, які вчиняє особа, котра надає правову допомогу.
До осіб, які надають правову допомогу законодавство відносить адвокатів та інших фахівців у галузі права. Їх правовий статус істотно відрізняється.
Актуальність даної теми полягає у тому, що наразі поняття такого суб’єкта, як фахівець у галузі права не визначене в жодному нормативно-правовому акті. З теоретичної точки зору – це фахівець, який має знання в певній галузі, наприклад, у сфері адміністративного, державного, цивільного чи кримінального права.
Єдиний нормативно правовий акт, в якому визначається поняття фахівця в галузі права є проект Закону України «Про безоплатну правову допомогу», який дає таке визначення терміну « фахівця в галузі права »: фахівець у галузі права - це особа, яка має вищу юридичну освіту, високий рівень професійних знань у відповідній сфері законодавства та практичний досвід правозастосування у цій сфері законодавства не менше трьох років.
Отже, Верховною Радою повинні бути прийняті не тільки зміни, а суто спеціальний закон про підстави, умови, порядок надання правової допомоги, її термінологічне визначення як такої, визначення кола суб’єктів, що її надають, критеріїв їхнього кваліфікаційного рівня, порядку та умов його визначення,
3
компетенції органів, які це визначатимуть, обсягу гарантій професійної діяльності, прав, обов’язків суб’єктів надання правової допомоги, видів, розміру відповідальності кожного такого суб’єкта за ненадання без поважних причин.