0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 08:30 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Історіографічні та теоретичні основи криміналістичного зброєзнавства (ID:106641)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 30
Рік виконання: 2015
Вартість: 250 грн.
Купити цю роботу
Зміст
Вступ Розділ І. Поняття і науково-історичні засади криміналістичного зброєзнавства 1.1Розвиток криміналістичного зброєзнавства , як спеціальної дисципліни 1.2Розвиток криміналістичного зброєзнавства на теренах сучасної України Розділ ІІ. Характеристика об'єктів криміналістичного зброєзнавства 2.1.Зброя як об’єкт криміналістичного зброєзнавства 2.2.Набої як об’єкт криміналістичного зброєзнавства Розділ ІІІ. Історіографія наукових досліджень в галузі криміналістичного зброєзнавства, ґенеза і перспективи розвитку
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку спеціальних історичних дисциплін одним з пріоритетних напрямків досліджень є вивчення та аналіз комплексів маловивчених джерел. Осібне місце серед них посідають джерела історичного зброєзнавства – науки, теорія і методи вивчення якої досі перебувають у стадії формування. Причини незадовільного на сьогодні стану розвитку вітчизняного зброєзнавства проявляється у відсутності професійного для даної галузі знань наукового понятійного апарату та комплексних досліджень різних видів зброї з огляду аналізу їх джерельної інформації З кожним роком зростає кількість злочинів, що вчиняються з використанням різного роду зброї. Окрім того, виникають нові види зброї з покращеними тактико-технічними характеристиками, що полегшує їх застосування та підвищує результативність (ефективність) такого застосування. У зв’язку з цим виникає необхідність формування навичок з фіксації, опису та вилучення окремих видів зброї співробітниками правоохоронних органів, зокрема, органів внутрішніх справ, та навичок з їх дослідження спеціалістами й експертами. Відповідно до вищенаведеного, необхідно виділити в криміналістичній техніці такого підрозділу як криміналістичне зброєзнавства. У працях вітчизняних криміналістів відсутнє комплексне дослідження освітленої проблематики із зазначенням можливих напрямків її вирішення. Проте ряд вчених досліджує окремі аспекти окресленої сфери. Серед них можна виділити П. Д. Біленчука, С. В. Діденка, І. І. Когутича, А. В. Кофанова, О.Ф. Сулянова та ін. Ряд важливих положень та обґрунтувань висвітлюється у працях російського вченого-криміналіста В. Ю. Владимирова, який у 2004 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Теорія та практика криміналістичного зброєзнавства» [1, с.45]. Під криміналістичним зброєзнавством слід розуміти комплексне вчення криміналістичної техніки, у якому зосередженні основні положення про поняття, види зброї, особливості її використання та дослідження. Криміналістичне зброєзнавство вивчає принципи конструювання й закономірності різних пристроїв, функціонально призначених для ураження людини, тварини або інших матеріальних об’єктів, власне закономірності утворення слідів застосування цих пристроїв, та розробляє засоби і способи збирання й оцінювання таких об’єктів і слідів під час розкриття, розслідування та попередження злочинів [2, с.55.]. Зброєзнавство, як продукт суспільного виробництва, що втілює останні технічні досягнення, предмет обміну й торгівлі, пам’ятник матеріальної культури та мистецтва, зброя є носієм історичної інформації, необхідної при вивченні рівня розвитку суспільства, його матеріальної та духовної культури, соціально–економічних, політичних відносин тощо. Зброєзнавство структурно пов’язане і переважно послуговується теоретико–методологічними засадами та методами дослідження джерелознавства історичного, однак передбачає залучення до своїх досліджень також загальноісторичних методів і методів споріднених наук – інших спеціальних історичних дисциплін, археології, історії мистецтва, а також методів низки точних, природничих та гуманітарних наук.
Інші роботи з даної категорії: