Історіографічні та теоретичні основи криміналістичного зброєзнавства (ID:106641)

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку спеціальних історичних дисциплін одним з пріоритетних напрямків досліджень є вивчення та аналіз комплексів маловивчених джерел. Осібне місце серед них посідають джерела історичного зброєзнавства – науки, теорія і методи вивчення якої досі перебувають у стадії формування. Причини незадовільного на сьогодні стану розвитку вітчизняного зброєзнавства проявляється у відсутності професійного для даної галузі знань наукового понятійного апарату та комплексних досліджень різних видів зброї з огляду аналізу їх джерельної інформації З кожним роком зростає кількість злочинів, що вчиняються з використанням різного роду зброї. Окрім того, виникають нові види зброї з покращеними тактико-технічними характеристиками, що полегшує їх застосування та підвищує результативність (ефективність) такого застосування. У зв’язку з цим виникає необхідність формування навичок з фіксації, опису та вилучення окремих видів зброї співробітниками правоохоронних органів, зокрема, органів внутрішніх справ, та навичок з їх дослідження спеціалістами й експертами. Відповідно до вищенаведеного, необхідно виділити в криміналістичній техніці такого підрозділу як криміналістичне зброєзнавства. У працях вітчизняних криміналістів відсутнє комплексне дослідження освітленої проблематики із зазначенням можливих напрямків її вирішення. Проте ряд вчених досліджує окремі аспекти окресленої сфери. Серед них можна виділити П. Д. Біленчука, С. В. Діденка, І. І. Когутича, А. В. Кофанова, О.Ф. Сулянова та ін. Ряд важливих положень та обґрунтувань висвітлюється у працях російського вченого-криміналіста В. Ю. Владимирова, який у 2004 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Теорія та практика криміналістичного зброєзнавства» [1, с.45]. Під криміналістичним зброєзнавством слід розуміти комплексне вчення криміналістичної техніки, у якому зосередженні основні положення про поняття, види зброї, особливості її використання та дослідження. Криміналістичне зброєзнавство вивчає принципи конструювання й закономірності різних пристроїв, функціонально призначених для ураження людини, тварини або інших матеріальних об’єктів, власне закономірності утворення слідів застосування цих пристроїв, та розробляє засоби і способи збирання й оцінювання таких об’єктів і слідів під час розкриття, розслідування та попередження злочинів [2, с.55.]. Зброєзнавство, як продукт суспільного виробництва, що втілює останні технічні досягнення, предмет обміну й торгівлі, пам’ятник матеріальної культури та мистецтва, зброя є носієм історичної інформації, необхідної при вивченні рівня розвитку суспільства, його матеріальної та духовної культури, соціально–економічних, політичних відносин тощо. Зброєзнавство структурно пов’язане і переважно послуговується теоретико–методологічними засадами та методами дослідження джерелознавства історичного, однак передбачає залучення до своїх досліджень також загальноісторичних методів і методів споріднених наук – інших спеціальних історичних дисциплін, археології, історії мистецтва, а також методів низки точних, природничих та гуманітарних наук.