Інститут третіх осіб в господарському процесі (ID:1082209)

Як відомо, кожна особа чиї права та інтереси порушуються, не визнаються чи оспорюються має право звернутися до суду за їх захистом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. За загальним правилом захист прав та інтересів особи здійснюється шляхом подання нею позову до особи, яка їх порушує. В такому випадку перша особа набуває статусу позивача, а остання – відповідача. Учасниками справи, окрім сторін, можуть бути також треті особи. В юридичній літературі, присвяченій питанням процесу, поняття «треті особи» розуміється, переважно, в тому контексті, що відповідні особи є кількісно третіми стосовно сторін. Зокрема, як зазначають М. Штефан та П. Заворотько назву «третя особа» взято не тому, що така особа є зайвою в «чужому» спорі, а тому, що спір відбувається між двома сторонами, а вона є третьою особою, яка вступає в цей спір [3, с. 28]. На думку Ю. Червоного термін «третя особа» безпосередньо вказує на правову природу цього інституту. Треті особи вступають у вже розпочатий судовий розгляд між сторонами (позивачем та відповідачем), вони не є ініціаторами відкриття провадження у справі та не беруть участі у формуванні першопочаткового спірного матеріального правовідношення [4, с. 62].