Кара як мета покарання (ID:1105846)

ВСТУП Актуальність теми. Ми живемо в суспільстві, де щоденно вчиняються діяння, які віднесені під особливу охорону Кримінального кодексу України. Такі діяння є суспільно небезпечними, а отже кваліфікуються кримінальним законодавством як злочин. Кожному виду злочину кримінальний закон приділив індивідуальну санкцію, яка встановлює конкретну міру покарання. Покарання, в свою чергу, повинно базуватися на конкретній меті (цілі). Чинний Кримінальний Кодекс в частині 2 статті 50 якраз містить таку мету: «Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами». Начебто із вищезазначеної статті все зрозуміло і на перший погляд здається все чітким і справедливим, проте у науці є достатньо заперечень і непогоджень з визначенням цієї статті. Покарання – це складне, антиномічне і багатоаспектне явище, зміст якого залежить від рівня розвитку суспільства та панівного в ньому типу правового мислення. Кара – розплата засудженого за злочин, за ту шкоду, яку він завдав суспільству в цілому й окремим фізичним та юридичним особам. Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають із кари як мети (цілі) покарання. Мета роботи полягає у повному та всебічному дослідженні такої мети покарання як «кара» та встановленні щодо неї оцінки на об’єктивність з точки зору моральності та з законодавчої сторони. КАРА ЯК МЕТА ПОКАРАННЯ Покарання в українському кримінальному праві є найбільш суворим та розповсюдженим засобом державного примусу, що застосовується тільки судом до осіб, які визнані винними у вчиненому злочині. Проблема визначення сутності покарання є однією із головних та складних у доктрині вітчизняного кримінального права. Вона тісно пов’язана з проблемою визначення цілей покарання. Вирішення вказаних проблем ускладнюється відсутністю єдності позиції щодо сутності та цілей покарання в науці кримінального права [6, с.33]. Значний інтерес та велике практичне значення в розрізі проблем покарання обґрунтовано надається його цілям, адже цілі покарання багато в чому визначали власне зміст та форми певних видів покарань, їх генезис. Дотепер не створено моделі «ідеального» покарання. В залежності від світогляду суспільства формується певна система покарань, визначаються види покарань, їх форма та зміст; не зважаючи на задекларовані в кримінальному законодавстві загальні цілі, окремі види покарань володіють певною специфікою; виходячи із об’єктивних реалій, каральний елемент змісту певних видів покарань доповнюється іншими елементами некарального характеру. Питання про ефективність покарання значною мірою залежить від правильного визначення його цілей, тому виникла потреба у приведенні цілей кримінального покарання у відповідність до основного напрямку чинної кримінально-правової політики України — гуманізації кримінальної відповідальності [6, с.35].