Буржуазна концепція «держави загального благоденства» і концепція «соціалістичної держави»: порівняльно-правовий аналіз (ID:1105857)

Вступ Актуальність теми. Держава, як суспільний інститут, є історичним феноменом. Вона виникає на певному етапі розвитку конкретного народу, а потім еволюціонує під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. Змінюються принципи побудови і діяльності держави, її структура і функції. Вивчення процесу походження держави має крім політико-практичного характеру, також пізнавальний, академічний, також дозволяє глибше зрозуміти соціальну природу держави, її особливості і риси, дає можливість проаналізувати причини і умови її виникнення й розвитку. З початку існування суспільно-політичної думки її представники намагалися зрозуміти й описати процес виникнення держави, встановити причини, що привели до її формування. Це спричинило появу цілої низки концепцій (теорій), які пов’язані з поясненням цього процесу. У теоріях походження держави по-різному не лише пояснюють та описують процесс формування державності, а й досить часто неоднаково витлумачують причини формування держави, основу її витоків. Цей плюралізм думок обумовлено низкою причин, починаючи від конкретно-історичних умов та інформації, якою володів той чи інший дослідник, закінчуючи його особистими знаннями, уподобаннями, ідеологічними настановами, психоемоційним станом. Стан дослідження. Розглядом питання «держави загального благоденства» і концепції «соціалістичної держави» займались такі вчені як: С. Алексєєв, О. Зайчук, А. Колодій, Н. Оніщенко, П. Рабінович, В. Селіванов, В. Сіренко, О. Скакун, С. Стеценко, В. Тимошенко, О. Тихомиров, Ю. Шемшученко та інші. Мета даної роботи полягає у порівняльно-правовому аналізі буржуазної концепції «держави загального благоденства» і концепції «соціалістичної держави». Буржуазна концепція «держави загального благоденства» і концепція «соціалістичної держави»: порівняльно-правовий аналіз Ідея держави загального благоденства передбачає активний державний вплив на економічне і соціальне життя, стабілізацію господарських, виробничих і політичних процесів. У другій половині XX ст. ця ідея набула широкого розповсюдження на Заході. Згідно з цією концепцією панування приватної власності та вільної конкуренції призводить до різкого майнового і соціального розмежування населення. Держава повинна брати активну участь в регулюванні економічних процесів з метою забезпечення кожному достатнього життєвого рівня [1, c. 89]. Найбільш повно модель держави загального благоденства на практиці була реалізована в скандинавських державах – Норвегії, Данії, Фінляндії, Ісландії та Швеції. Обраний ними шлях розвитку іноді називають скандинавським соціалізмом, або «північною моделлю». Однак порівнювати північно-європейські держави з південними сусідами не зовсім коректно. Скандинавські країни менше за інших постраждали під час Другої світової війни, мають гомогенне суспільство і особливу культуру, яка сприяє взаємодії держави і суспільства. На цьому фоні і виникла держава загального благоденства. Зазвичай під цим словосполученням розуміється модель держави з високим рівнем соціальних витрат. У такій економічній моделі громадяни отримують значну допомогу з боку влади або різних форм державно-приватного партнерства; в економіці домінує держсектор, а рівень оподаткування громадян і бізнесу залишається середнім або вище середнього.