Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми визначається тим, що в сучасному громадянському суспільстві право власності є тим основним фундаментом, на якому будується весь майновий оборот.
Величезні обсяги і темпи зростання майнового обороту в умовах ринку призводять до різного роду зіткнень інтересів власників, що природним чином призводить до зростання кількості судових спорів. Аналіз судово-арбітражної практики показує, що, найбільш часто пред'являються позовні вимоги, спрямовані на отримання майна, а саме віндикація, реституція, позови про виконання договірних зобов'язань та ін.
У радянський період розвитку цивільного права ефективність віндикації як способу захисту права власності була недостатня, проте в даний час ситуація змінилася.
Використання учасниками цивільного обороту для захисту порушених майнових прав, позову про витребування майна з чужого незаконного володіння, в умовах розвитку ринкових відносин, загострило проблеми, що раніше не мали теоретичної актуальності і практичної значущості. Так, появились спори між суб'єктами державної власності різних рівнів і муніципальної власності внаслідок того, що в законодавстві таке розмежування визначено недостатньо чітко. У прагненні власників повернути собі втрачене майно загострилася проблема співвідношення застосування віндикації і реституції як гражданско-правових інструментів.
Не залишилось без уваги і питання про співвідношення інтересів власника і добросовісного набувача при застосуванні віндикації. Відсутність в цивільному законодавстві норм, що регулюють відносини з придбання майна від не власника, ставить добросовісного набувача, у разі відмови в задоволенні віндикаційного позову, на користь фактичного незаконного власника. Поняття «фактичного володіння» у чинному цивільному законодавстві відсутня, визнається і захищається лише титульне володіння.
Залишається невирішеним питання про правове становище майна, в віндикації якого відмовлено, оскільки його положення в режимі фактичного незаконного володіння робить його непридатним для майнового обороту.
У науковій літературі виникають спори про віднесення до об'єктів володіння що не підлягають витребуванню допомогою віндикації без документарних цінних паперів.
У ході суперечок з даного питання неодноразово висловлювалися пропозиції про відновлення інституту власницької захисту в цивільному праві.
Теоретичну основу курсового дослідження склали: роботи таких відомих вчених як З.З. Алексєєв, Г.Н. Амфітеатров, А.Н. Арзамасцев, С.І. Братусь, А.В.Венедітсгов, В.В. Витрянский, Д.М. Генкін, В.П. Грибанов, Д.В. Дождев, О.А. Красавчиков, А.Л. Маковський, В.Ф. Маслов, Д.І. Мейер, І.Б. Новицький, І.З. Перетерский, Л.І. Петражицкий, І.А. Покровський, А.А. Рубанов, В.А. Рясенцев, О.Н. Садиков, Свердлик Г.А., А.П. Сергєєв, К.І. Скловский, Е.А. Суханов, Ю.К. Толстой, Р. Халфіа. А. Хатунцев, В.М. Хвостов, С.А. Хохлов, Б.Б. Черепахін.
Мета дослідження - виявлення сутності інституту витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикації) з урахуванням майнових інтересів його учасників і визначення його місця в системі речове-правових способів захисту права власності.
Ця мета зумовила такі завдання мого курсового дослідження:
проведення порівняльного аналізу норм сучасного цивільного законодавства України з дореволюційним, радянським законодавством і законодавством зарубіжних країн з досліджуваної проблеми,
вивчення розвитку і становлення інституту витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикації), -
дослідження практики застосування віндикації, виявлення співвідношення віндикації і реституції як способів захисту права власності, змістом яких є вимога про надання майна в натурі, дослідження спірних питань, що виникають при розрахунках між підприємцем і незаконним власником, узагальнення судово-арбітражної практики з розгляду позовів про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Об'єктом дослідження є відносини, що виникають в результаті незаконного володіння.
Предметом дослідження є норми цивільного законодавства, що регулюють відносини, що виникають у процесі витребування майна з чужого незаконного володіння, судова та арбітражна практика з розгляду позовів про віндикації, юридична література з досліджуваної проблеми.
Методологічною основою дослідження є історико-правовий, порівняльно-правовий, системно-структурний, логіко-теоретичний, порівняльний методи вивчення соціально-правових явищ в їх діалектичному розвитку, а так само аналіз результатів судової практики.
Структура роботи складається з вступу, двох розділів, що включають чотири підрозділи, висновків, списку використаних джерел.