Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність проблеми стає особливо явною в сучасному суспільстві, де політико-правова сфера регулювання залишається недосконалою.
Процес формування світського права на Стародавній Русі був довготривалим і має свої коріння у племінних Правдах східних слов'ян. Ці Правда становили систему норм для юридичного регулювання соціально-економічних та правових відносин у племенних об'єднаннях.
До другої половини XIX століття, на Руській землі, у Середньому Подніпров'ї, відбулася уніфікація подібних Правд цих племен, що спричинило об'єднання їх під загальним Законом Російської держави. Цей Закон мав юрисдикцію на території слов'янського союзу з центром у Києві. Судова практика, яка керувалася цим законом, контролювалася великими князями Києва та княжими та об'єднанними общинними судами.
Наслідки впливу християнства та візантійського права на давньоруське суспільство змінили переважно положення церкви та церковних діячів. Це відбивалося у церковних статутах, таких як Статут князя Володимира, Статут князя Ярослава, статути новгородських князів Всеволода і Святослава, що залишилися до наших днів.
Джерелом права стала законодавча діяльність руських князів XI-XII століть, яка вплинула на фінансове, сімейне і кримінальне право.
Найбільш вагомим пам'ятником давньоруського права є Руська Правда, яка втілювала звичайне та візантійське право, а також законотворчу діяльність руських князів XI-XII століть. Руська Правда дійшла до нашого часу у численних списках XIV-XVI століть, які відрізняються за своїм змістом, обсягом та структурою.
Теоретичну основу даної дослідження становлять монографії та інші наукові розвідки, що відносяться до теоретико-історичного спектру юридичних наук та історії. Серед дослідників, на чиї праці надано особливий акцент, можна виділити наступних: М. Бедрій, М. М. Бедрій, I. Й. Бойко, С. К. Бостан, М. П. Гетьманчук, І. М. Грозовський, А. Я. Ефименко, В. М. Заруба, С. Г. Ковальова, О. В. Кондратюк, А. В. Кудімов, М. М. Шафієв, В. С. Кульчицький, Л. А. Луць, К. Б. Марисюк, П. П. Музиченко, П. М. Рабінович, Є. В. Ромінський, Г. І. Трофанчук, Ю. В. Цвєткова, І. Й. Бойко.
Об'єктом цього дослідження є правовий порядок Київської Русі та джерела, що впливали на його формування.
Предмет дослідження охоплює нормативно-правові акти, що регулювали різні аспекти життєдіяльності Київської Русі.
Головною метою цього дослідження є всебічне розгляд джерел давньоруського права та їх загальна характеристика.
Для досягнення цієї мети ставляться наступні завдання:
Вивчити етапи становлення давньоруського права;
Надати загальну характеристику джерел давньоруського права;
Проаналізувати Руську Правду як основне джерело давньоруського права;
Виявити основні риси цивільного, речового, спадкового та сімейного права;
Дослідити кримінальне право, судову систему та судочинство в давньоруській державі.
Під час написання даної роботи були використані наступні методи: наукового пізнання, правового порівняння, аналізу, синтезу, формальної логіки, узагальнення, формально-юридичний, системний, герменевтичний, історико-правовий та діалектичний.
Магістр