0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Види публічного адміністрування (ID:1124976)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 29
Рік виконання: 2023
Вартість: 120
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………………….4 РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ………………………………………………………..…6 1.1. Поняття публічного адміністрування та управління……………………...6 1.2. Предмет, функції та принципи публічного адміністрування……………..10 1.3. Публічне адміністрування в Україні……………………………………….14 РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ….17 2.1. Теоретико-правова характеристика видів публічного адміністрування...17 2.2. Особливості правових форм публічного адміністрування……………….19 ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….26 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………28
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність теми. Сучасний етап розвитку науки адміністративного права характеризується пошуком нових інструментів, форм та методів діяльності публічної адміністрації, її взаємодії з інститутами громадянського суспільства. Пожвавлення ролі останніх у прийнятті державницьких управлінських рішень, колегіальність як основа діяльності органів місцевого самоврядування та окремих новостворених органів виконавчої влади, впровадження нових стандартів врядування, в тому числі посилення ролі електронного врядування, зумовлюють виникнення нових видів правових форм публічного адміністрування, визнання, осмислення та розробка яких є одним із пріоритетних завдань наукових досліджень. Стан наукового дослідження. Доктрина адміністративного права визнає існування чотирьох видів правових форм публічного адміністрування: нормативні акти управління, індивідуальні акти управління, адміністративні договори, юридично значимі дії. Такий підхід відображений у працях В. Б. Аверянова, В. В. Коваленка, О. В. Кузьменко, В. К. Колпакова, Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, Т. О. Коломоєць. Метою написання курсової роботи є дослідження видів публічного адміністрування. Для досягнення вказаної мети було поставлено ряд завдань: - визначити поняття публічного адміністрування та управління; - проаналізувати предмет, функції та принципи публічного адміністрування; - охарактеризувати публічне адміністрування в Україні; - дати теоретико-правову характеристику видів публічного адміністрування; - з'ясувати особливості правових форм публічного адміністрування. Об'єктом дослідження є публічне адміністрування. Предметом дослідження є види публічного адміністрування. 5 Методи дослідження. Під час написання роботи було застосовано загальнонаукові (аналіз, синтез, індукцію, дедукцію) та спеціально наукові (порівняльно-історичний, ретроспективний) методи. Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, які розділені на п’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. 6 РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ 1.1. Поняття публічного адміністрування та управління Поняття "публічне адміністрування" в останні роки набуло широкого розповсюдження та передбачає надання адміністративних послуг європейського рівня шляхом впровадження у практику діяльності принципів демократичного управління. Вперше поняття "публічне адміністрування" і "публічне управління" в 1887 р. ввів майбутній 28-й президент США Вудро Вільсон під назвою "Вивчення адміністрації" ("The Study of Administration"), за допомогою якого було сформовано окремий науковий та освітній напрямок, який отримав свій подальший розвиток. У цій роботі Вудро Вільсон писав: "Мета адміністративної науки полягає в тому, щоб визначити, по-перше, у чому полягає діяльність уряду, а по-друге, як він повинен здійснювати цю діяльність ефективно і з найменшими фінансовими та енергетичними витратами" [1, с. 220]. Термін публічне управління (англ. public management) вперше використовує англійський державний службовець Десмонд Кілінг у 1972 р.: Публічне управління – це пошук у найкращий спосіб використання ресурсів задля досягнення пріоритетних цілей державної політики. На сучасному етапі розвитку науки управління державою, перш за все, оформляються дві взаємозалежні дисципліни: - вивчення публічної адміністрації (public administration), тобто сукупності органів публічного управління, норм, що регулюють їх діяльність, та практики її здійснення; - вивчення публічних політик або публічного управління (public policy), тобто управлінських процесів від моменту виникнення проблеми до отримання результату управлінського впливу [2, с. 447]. 7 Спочатку обидві дисципліни носять переважно прикладний (а значить, обмежений національним досвідом) характер, лише пізніше обростаючи – за потребою – солідним шаром теоретичних досліджень. Серед провідних дисциплін публічно-управлінського циклу з'являються такі як теорія (державних) організацій, теорія прийняття рішень, спеціальні дисципліни, пов'язані з управлінською діяльністю в окремих сферах і т. д. Науковці продовжують сперечатись яке із понять ширше, проте зазвичай до ширшої категорії відносять управління, а адміністрування у публічному адмініструванні розглядають як функціональну ланку. Розглядаючи управління і адміністрування у контексті категорії "публічність" виокремлюють мовну специфіку, коли Public administration перекладають як державне управління, ототожнюючи ці поняття, що відповідає європейському підходу до визначення. У той час як у США розрізняли поняття державного і публічного управління, інколи виділяючи в окрему категорію "публічне адміністрування", що відповідає американському підходу. Встановлюючи співвідношення базових понять відповідно до аналізу їх сутності варто зазначити, що категорія "публічне" є більш широким за "державне", і ототожнюється у спеціальній літературі з такими словами як державний, суспільний, народний, загальнонародний, загальнодоступний, комунальний, відкритий, гласний тощо, разом з тим як поняття "адміністрування" значно вужче ніж "управління" [3, с. 43]. Для того щоб якнайкраще розкрити зміст поняття публічне управління, звернемося до етимології слів публічний та управління. Поняття публічний походить від латинського слова publicus – суспільний, народний. Словник іншомовних слів визначає поняття публічний як відкритий, гласний, суспільний. Новий тлумачний словник української мови подає кілька значень слова публічний: 1. Який відбувається в присутності публіки, людей; прилюдний, привселюдний, гласний, відкритий. 2. Призначений для широкого відвідування, користування; громадський, загальний, загальнодоступний. 8 Публічне управління – це організуючий і регулюючий вплив держави на суспільну життєдіяльність людей з метою її впорядкування, збереження, спираючись на владну силу, яку обмежує дієвий суспільний контроль. Публічне адміністрування – регламентована законами та іншими нормативно-правовими актами діяльність суб’єктів публічного адміністрування, спрямована на здійснення законів та інших нормативноправових актів шляхом прийняття адміністративних рішень, надання встановлених законами адміністративних послуг. Адміністрування - це прерогатива виконавчих органів влади або чиновника (державний службовець). Публічне адміністрування – це цілеспрямована взаємодія публічних адміністрацій з юридичними і фізичними особами з приводу забезпечення реалізації законів та виконання основних функцій: орієнтуючого планування, яке визначає бажані напрями розвитку, створення правових, економічних та інших умов для реалізації інтересів учасників взаємодії, розподілу праці, кооперування та координування діяльності, а також моніторинг результатів [4, с. 225]. Згідно з глосарієм ООН термін «public administration» має багато значень. За даними Програми розвитку ООН (UNDP) це поняття має два тісно пов’язаних значення. У першому випадку цей концепт розуміється як цілісний механізм реалізації влади (політика, правила, процедури, системи, організаційні структури, персонал тощо), який фінансується за рахунок державного бюджету і відповідає за управління та координацію роботи виконавчої гілки влади та її взаємодію з іншими зацікавленими сторонами в державі, суспільстві та зовнішньому середовищі. У даному випадку public administration можна асоціювати з державним управлінням у широкому смислі, принаймні з таким розумінням, де основою діяльності держави (органів державної влади), визнається не лише створення умов для найповнішої реалізації функцій держави, але й «Основних прав і свобод громадян, узгодження різноманітних груп інтересів у суспільстві та між 9 державою і суспільством, забезпечення суспільного розвитку відповідними ресурсами». У другому значенні public administration розуміється як управління та реалізація різних урядових заходів, що пов’язані з виконанням законів, постанов та рішень уряду та управління, що пов’язане з наданням публічних послуг, тобто йдеться про виконавчо-розпорядчу діяльність органів виконавчої влади, а також інших органів (наприклад, виконавчих органів місцевого самоврядування), у частині реалізації ними виконавчо-розпорядчих функцій [5, с. 331]. Остання дефініція часто асоціюється в українській фаховій літературі, або з державним управлінням, у вузькому його розумінні, як процесом здійснення виконавчої влади, який зумовлений головним її призначенням, а саме виконанням законів та інших правових актів державних органів, або з таким терміном, як «публічне адміністрування», що є буквальним перекладом public administration». Публічне адміністрування охоплює безліч інститутів сучасного суспільства та знаходиться в призмі трьох глобальних підходів [6, с. 81]: 1. Ринково-ліберальний – сформульований в концептуальних моделях нового менеджменту, оновленого управління і спирається на ринкову модель "байдужу до політики", у якій громадянин постає в образі споживача; 2. Ліберально-коммунітаристський – розвивається в концепції "політичних мереж" і спирається на розвиток структурних взаємин (договірних) між політичними інститутами держави та суспільства, визнає рівність громадян; 3. Підхід демократичного громадянства – спирається на особливе "сприйнятливе" адміністрування, яке покликане служити громадянину. У межах кожного підходу формується сфера міждисциплінарної взаємодії. Зростає значення публічного адміністрування, що покликане забезпечити соціальний добробут і підвищити ефективність державного управління. 10 Прийнято вважати, що еволюція підходів до розуміння публічного адміністрування починається з ХІ ст., коли з'являється самостійне поняття "публічний службовець" [7, с. 48]. У процесі еволюціонування публічного адміністрування сформувалось три основні моделі: "Old Public Management" – класична бюрократична форма організації за М. Вебером, "New Public Management" – сукупність адміністративно-політичних стратегій реформування, в основу якої покладено переважно тлумачення адміністративної діяльності крізь призму приватної економіки (походить від теорії суспільного вибору (Public Choice) і менеджералізму) та "Good Governance" – найвищий розвиток соціальноекономічної системи характеризує соціально орієнтоване управління та визначає управління на розвинених демократичних засадах.