Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Забезпечення законності та правопорядку в суспільстві, своєчасне попередження і припинення злочинів, їх оперативне та повне розкриття є одним з найважливіших завдань правоохоронних органів держави.
Сьогодення має адекватно відбиватися у правових реаліях, що звужують застосування силових рішень або зменшують їх негативні наслідки.
Отже, у діяльності правоохоронних і судових органів має реалізуватися соціальна функція української держави, що є вагомим фактором ідеології державотворення та суспільної моралі, соціальних уявлень про справедливість та ефективність конституційного порядку.
Актуальність подальшої теоретичної розробки вчення про осудність і неосудність та застосування примусових заходів медичного лікування в українській кримінально-правовій доктрині обумовлюється наступними основними факторами:
по-перше значенням осудності як основоположного принципу українського кримінального права, згідно з яким відповідальність нерозривно пов'язана з осудністю особи. Це вихідний пункт принципу суб'єктивного ставлення, прийнятого сучасними кримінальними законами;
по-друге тим, що у 2001 році прийнятий новий Кримінальний кодекс України, а також час який пройшов після прийняття Кримінально-процесуального кодексів України, практика їх застосування, виявили низку прогалин і протиріч між ними. Ряд норм і нового Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України потребують удосконалення, доповнення й редакційного уточнення на засадах сучасних уявлень юридичної науки й досвіду правозастосовної практики;
по-третє тим, що соціальні зміни, які відбувалися в суспільстві, поставили перед юридичною наукою і практикою боротьби зі злочинністю нові питання, що пов'язані з осудністю й відповідальністю людей за спричинення суспільно небезпечних наслідків та застосуванням примусових заходів медичного лікування;
по-четверте недостатністю розробки проблеми. Незважаючи на те, що ряд аспектів проблеми осудності, неосудності і обмеженої осудності питань, пов'язаних із застосуванням примусових заходів медичного лікування піддавалися ґрунтовному дослідженню в працях у більшості ще радянських вчених, багато питань все ще залишаються дискусійними, інші лише позначені без належного їх розвитку і дослідження, треті взагалі не отримали висвітлення, хоча постановка й обговорення різних аспектів даної проблеми об'єктивно спрямоване на подальше зміцнення законності, охорону прав і свобод громадян у суспільстві.
Таке становище змушує шукати шляхи реалізації вимог законодавства.
Насамперед зазначимо, що багато вчених у різний час внесли помітний внесок у розробку вчення про осудність і неосудність у кримінальному праві, а також у розв'язанні проблеми примусового медичного лікування в кримінальному, кримінально-процесуальному та кримінально-виконавчому праві по різних аспектах цієї складної, багатопланової, зокрема й кримінологічного дослідження проблеми, це В.Д Адаменко, Ю.М. Антонян, М.С. Алєксєєв, М.І. Бажанов, А.М. Бандурка, Ю.С. Богомяков, С.В. Бородін, Т.В. Варфоломєєва, С.Є. Віцин, А.А. Габіані, О.І. Галаган, В.О. Глушков, О.М. Джужа, Н.А Дрьоміна, А.Ф. Зелінський, І.І. Карпець, В.М. Кудрявцев, В.І. Курляндський, Н.Ф. Кузнєцова, Н.С. Лєйкіна, В.А. Ломако, Р.І. Міхєєв, Н.А. Мірошниченко, А.А. Музика, І.Д. Перлов, І.Л. Петрухін, В.П. Пєтков, Б.А. Протченко, О.І. Рудяков, В.М. Савицький, В.В. Сташис, І.С. Строгович, В.Я. Тацій, В.С. Трахтеров, С.І. Тихенко, В.М. Трубников, І.К. Шахріманьян, С.Л. Шаренко, С.П. Щерба, Ю.П. Янович, А.О. Яровий, С.С. Яценко та багато інших.
Актуальність науково-теоретичного дослідження пов'язана з тим, що за останнє більш як десятиріччя, зазначена проблема на дисертаційному рівні не досліджена всебічно. Побудова демократичного, правового суспільства, розвиток юридичної та психіатричної науки висвітили низку проблем, які не знайшли свого обґрунтування на сьогодні.
Все це й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, яка є актуальною і має науково-практичне значення.
Мета даної роботи полягає у дослідженні інституту осудності злочинця за кримінальним законодавством України. Для забезпечення даної мети були поставленні наступні цілі:
розкрити особливості осудності та неосудності в кримінальному праві;
визначити критерії осудності та неосудності;
визначити поняття та кримінально-правове значення зменшеної (обмеженої) осудності;
охарактеризувати особливості осудності неповнолітніх;
розкрити проблеми встановлення осудності і неосудності у судовій практиці
Об'єкт дослідження - зріз об'єктивних реалій, що відбулися у суспільстві, теорії кримінального права та судовій психіатрії з категорій визначення особи осудною, неосудною і обмежено осудною та застосування до неї примусового лікування.
Предмет дослідження - складають норми кримінального законодавства України - присвячені інституту осудності, неосудності і обмеженої осудності та застосуванню примусового медичного лікування.
Магістр