Зразок роботи
Актуальність теми. На сьогодні Україна перебуває у дуже складному становищі у всіх сферах суспільного життя. Війна внесла зміни у політичні, економічні, трудові, цивільні , та інші відносини. Динамічний розвиток сучасних суспільно-політичних процесів, зміна ціннісних орієнтирів людей та пошук нових засобів до існування мають вплив на професійну діяльність суддів. Зростання вимог суспільства, зміни в системі суспільних відносин, глобалізаційні та інтеграційні процеси в контексті демократизації вимагають формування нових понять щодо професійної діяльності суддів.
Також, варто відмітити , що це була одна з головних вимог Революції Гідності. Так,після Революції Гідності Україна обрала єдино правильне цивілізоване рішення побудувати державу за західним зразком членства в ЄС, що нещодавно знайшло відображення у внесенні відповідних конституційних змін. Із запровадженням цього рішення на українців було покладено ряд зобов’язань, необхідних для інтеграції України у європейську родину. Хоча реформи за останні роки отримали широку оцінку нових партнерів, щороку надходять скарги на те, що боротьба з корупцією була неефективною. Фактично Україна була змушена з нуля створити спеціалізований антикорупційний суд, а також окрему систему досудового розслідування. Це не могло статися без запровадження додаткових спеціальних органів управління та відведення певної ролі інститутам громадянського суспільства у вирішенні національних проблем. Зважаючи на масштаби вищезазначеної справи, її важливість для всіх українців та відносну своєчасність самої справи, не можна зробити висновок, що це не знайшло відображення в напрямку розвитку професійної етики суддів.
Саме тому, розкриття суті та змісту доброчесності та професійної етики суддів є актуальною і на сьогоднішній день.
Ступінь дослідження теми. У даній роботі досліджувались праці багатьох науковців. Так, нами використовувались зокрема роботи таких вчених як Федорович В.І., Крусян Р.А., Хотинська – Нор О.З., Припхан І.І., Вітюк Г.С., Глущенко С.В., Грищук О., Жуков С., Снідевич О.С., та інших.
Нормативно – правова база дослідження. Нормативно – правовою основною дослідження слугували Конституція України, Закон України «Про судоустрій та статус суддів». Також, були проаналізовані норми Закону України «Про статус суддів» 1992 року (в порівняльному аспекті), та інших нормативно – правових актів.
Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є висвітлення проблематики та характеристика такого поняття як доброчесність та професійна етика суддів.
Для досягнення сформульованої вище мети поставлено такі задачі:
– дослідити поняття та роль етичних стандартів діяльності судді;
– розкрити поняття та значення доброчесності у професійній діяльності суддів;
– проаналізувати міжнародний аспект етичних стандартів у професійній діяльності суддів;
– окреслити підстави та порядок притягнення до відповідальності суддів за порушення етичних норм та доброчесності.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі дотримання суддями правил доброчесності та професійної етики.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є таке поняття як доброчесність та професійна етика суддів.
Методи дослідження. У даному дослідженні методологічною основою є діалектичний метод пізнання предметів і явищ. Крім того, у роботі також були використані інші методи, зокрема: формально-юридичний (при аналізі змісту норм законодавства, що регулює відносини у даній сфері), порівняльно-правовий (при порівнянні законодавства, що було чинне раніше і яке чинне на сьогоднішній день, при порівняння національного та міжнародного законодавства) тощо. Також, використовувалися метод аналізу.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження проведеного в рамках даної роботи є цінними як з наукової так і з практичної точки зору. Ці результати доречно використовувати як основу для подальших досліджень цієї проблеми, для розвитку вчення про доброчесність та професійну етику суддів. Вони можуть бути використані також у правозастосовній діяльності шляхом використання поданих конкретних рекомендацій і пропозицій у практичній діяльності перш за все судових органах, а також у роботі адвокатів та юрисконсультів.
Структура роботи. Відповідно до мети та завдань дослідження робота складається зі вступу, 3 основних розділів, 2 підрозділів, загального висновку, списку використаних джерел, який складає 20 найменувань.
Актуальність теми. На сьогодні Україна перебуває у дуже складному становищі у всіх сферах суспільного життя. Війна внесла зміни у політичні, економічні, трудові, цивільні , та інші відносини. Динамічний розвиток сучасних суспільно-політичних процесів, зміна ціннісних орієнтирів людей та пошук нових засобів до існування мають вплив на професійну діяльність суддів. Зростання вимог суспільства, зміни в системі суспільних відносин, глобалізаційні та інтеграційні процеси в контексті демократизації вимагають формування нових понять щодо професійної діяльності суддів.
Також, варто відмітити , що це була одна з головних вимог Революції Гідності. Так,після Революції Гідності Україна обрала єдино правильне цивілізоване рішення побудувати державу за західним зразком членства в ЄС, що нещодавно знайшло відображення у внесенні відповідних конституційних змін. Із запровадженням цього рішення на українців було покладено ряд зобов’язань, необхідних для інтеграції України у європейську родину. Хоча реформи за останні роки отримали широку оцінку нових партнерів, щороку надходять скарги на те, що боротьба з корупцією була неефективною. Фактично Україна була змушена з нуля створити спеціалізований антикорупційний суд, а також окрему систему досудового розслідування. Це не могло статися без запровадження додаткових спеціальних органів управління та відведення певної ролі інститутам громадянського суспільства у вирішенні національних проблем. Зважаючи на масштаби вищезазначеної справи, її важливість для всіх українців та відносну своєчасність самої справи, не можна зробити висновок, що це не знайшло відображення в напрямку розвитку професійної етики суддів.
Саме тому, розкриття суті та змісту доброчесності та професійної етики суддів є актуальною і на сьогоднішній день.
Ступінь дослідження теми. У даній роботі досліджувались праці багатьох науковців. Так, нами використовувались зокрема роботи таких вчених як Федорович В.І., Крусян Р.А., Хотинська – Нор О.З., Припхан І.І., Вітюк Г.С., Глущенко С.В., Грищук О., Жуков С., Снідевич О.С., та інших.
Нормативно – правова база дослідження. Нормативно – правовою основною дослідження слугували Конституція України, Закон України «Про судоустрій та статус суддів». Також, були проаналізовані норми Закону України «Про статус суддів» 1992 року (в порівняльному аспекті), та інших нормативно – правових актів.
Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є висвітлення проблематики та характеристика такого поняття як доброчесність та професійна етика суддів.
Для досягнення сформульованої вище мети поставлено такі задачі:
– дослідити поняття та роль етичних стандартів діяльності судді;
– розкрити поняття та значення доброчесності у професійній діяльності суддів;
– проаналізувати міжнародний аспект етичних стандартів у професійній діяльності суддів;
– окреслити підстави та порядок притягнення до відповідальності суддів за порушення етичних норм та доброчесності.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі дотримання суддями правил доброчесності та професійної етики.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є таке поняття як доброчесність та професійна етика суддів.
Методи дослідження. У даному дослідженні методологічною основою є діалектичний метод пізнання предметів і явищ. Крім того, у роботі також були використані інші методи, зокрема: формально-юридичний (при аналізі змісту норм законодавства, що регулює відносини у даній сфері), порівняльно-правовий (при порівнянні законодавства, що було чинне раніше і яке чинне на сьогоднішній день, при порівняння національного та міжнародного законодавства) тощо. Також, використовувалися метод аналізу.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження проведеного в рамках даної роботи є цінними як з наукової так і з практичної точки зору. Ці результати доречно використовувати як основу для подальших досліджень цієї проблеми, для розвитку вчення про доброчесність та професійну етику суддів. Вони можуть бути використані також у правозастосовній діяльності шляхом використання поданих конкретних рекомендацій і пропозицій у практичній діяльності перш за все судових органах, а також у роботі адвокатів та юрисконсультів.
Структура роботи. Відповідно до мети та завдань дослідження робота складається зі вступу, 3 основних розділів, 2 підрозділів, загального висновку, списку використаних джерел, який складає 20 найменувань.
Магістр