Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність предмету дослідження. Серед галузей права, цивільне право виступає як одна з ключових та фундаментальних. В якості частини національного права, цивільне право проявляється як приватне право в межах національних юридичних систем. У сучасній теорії і спеціалізованій літературі віддано відзначається самостійність і приватність цивільного права. Зазвичай, практично в усіх підручниках з теорії держави та права, а також з цивільного права можна знайти схожу думку: "Цивільне право визнається наукою основною, незалежною галуззю, яка регулює власність, зобов'язання та інші правові відносини згідно з визначеними методами". Упровадження автономних галузей права в українську правову систему ґрунтується, переважно, на теорії двох критеріїв - предмету та методу правового регулювання. Однак це не означає, що цивільне право, як складова частина правової системи, не має своїх невирішених питань. Вони стосуються визначення обсягу регульованих цивільним правом відносин, характеру методу правового регулювання, взаємодії норм цивільного права з іншими галузями права (включаючи міжгалузеву взаємодію)
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми, пов'язані з визначенням предмету та методу цивільного права, активно досліджувалися численними українськими та російськими вченими, такими як Ч.Н. Азімов, Д.В. Боброва, В.І. Борисова, С.М. Братусь, О.В. Дзера, А.С. Довгерт, Н.С. Кузнєцова, В.К. Мамутов, О.А Підопригора, О.А. Пушкін, Н.О. Саніахметова, М.М. Сибільов, Є.О. Харитонов, Я.М. Шевченко, О.І. Ющик, а також російські вчені С.С. Алексєєв, В. К Андреєв, О.С. Іоффе, О.О. Красавчиков, Д.Й. Мейєр, В.С. Нерсесянц, Ю.А. Тихомиров, Б.Б. Черепахін, Г.Ф. Шершеневич, В.Ф. Яковлев та інші. У сучасних умовах створені державні та громадянські інтереси вимагають нових підходів до регулювання відносин, які базуються на доцільності формування правових структур та механізмів. Таким чином, зміна концепції українського цивільного права потребує перегляду багатьох аспектів.
Мета цієї дослідження - розглянути та проаналізувати різні погляди на визначення цивільного права як автономної галузі права, виходячи з вивчення наявних джерел та публікацій у правовій літературі.
Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі дослідницькі завдання:
Аналізувати критерії визначення цивільного права як галузі приватного права, включаючи предмет і методи регулювання.
Визначити компоненти предмету цивільного права.
Подати аналіз особистих немайнових та майнових відносин, які підлягають регулюванню згідно з цивільним правом;
Висвітлити методологію регулювання відносин, що належать до сфери цивільного права, включаючи прийоми і засоби, використані для забезпечення відповідних норм;
Проаналізувати позицію цивільного права в системі правових норм України, дослідити його взаємодію з галузями публічного права, такими як цивільно-процесуальне, трудове, адміністративне право тощо.
Центральним об'єктом дослідження є цивільне право України.
Предметовим полем дослідження є нормативні акти цивільного законодавства, які стандартизують особисті немайнові та майнові права і регулюють процедури їх втілення та захисту. Крім того, об'єктом дослідження є наукові роботи, як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, а також практичне застосування норм цивільного права в Україні.
В ході цілеспрямованого дослідження, спрямованого на вирішення сформульованих завдань, були використані різноманітні наукові методи. Серед загальнонаукових методів можна виділити аналіз та синтез, індукцію та дедукцію, моделювання, прогнозування та інші. Крім цього, використовувались спеціалізовані методи наукового дослідження, такі як метод філософської діалектики, матеріалістичний, історичний, логічний та системно-функціональний методи.
Структура та обсяг роботи включають вступ, три розділи, висновки та список використаних джерел.
Магістр