0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Запобігання та припинення неправдивих показань при проведені допиту (ID:1130344)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 36
Рік виконання: 2019
Вартість: 140
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ, ЗАВДАННЯ ТА ВИДИ ДОПИТУ 5 1.1. Поняття і види допиту 5 1.2. Особливості проведення прямого та перехресного судового допиту свідків і потерпілих, як засобів запобігання неправдивих показань 9 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ЗАСТОСУВАННЯ ПЕРЕХРЕСНОГО ДОПИТУ 14 2.1.Підготовка до проведення перехресного допиту в суді 14 2.2. Тактичні прийоми під час перехресного допиту в суді 20 ВИСНОВКИ 32 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34 ДОДАТКИ 37  
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність теми. Зміни, які відбуваються у сучасному суспільстві і пов'язані з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та інших нормативно-правових актів, вимагають чергового перегляду багатьох методологічних, а в більшому, праксеологічних положень таких споріднених наук, якими є кримінальний процес і криміналістика. Зазначене пов’язане з тим, що і обсяг сучасних наукових знань дуже швидко збільшується, і невпинно та не завжди узгоджено й закономірно змінюється чи напрацьовується нове законодавство. Це, в свою чергу, обумовлює необхідність вдосконалення та створення нових, більш ефективних методів засвоєння та практичного застосування отриманих знань. Реформування кримінального процесуального законодавства та судової системи України зумовило, зокрема, і необхідність комплексного наукового дослідження проблем допиту під час розгляду кримінальних проваджень у суді. Щодо криміналістичних та процесуальних аспектів допиту в розгляді кримінальних проваджень у суді, необхідно відзначити, що суд, прокурор - державний обвинувач і адвокат - захисник діють в умовах, які значно відрізняються від умов досудового розслідування кримінального провадження. Такі властивості, як публічність, суттєве віддалення в часі від події кримінального правопорушення, змагальність, переважно повторюваність і, в основному, перевірочно-стверджувальний характер відрізняють перехресний допит у розгляді кримінальних проваджень у суді від допиту на досудовому розслідуванні. Вагомий внесок у розробку наукових основ проведення допитів здійснили науковці-криміналісти та процесуалісти О.С. Александров, С.А. Альперт, Л.Ю. Ароцкер, М.І. Бажанов, О.Я. Баєв, М.В. Бахарєв, В.П. Бахін, Д.І. Бєдняков, Р.С. Бєлкін, П.Д. Біленчук, Т.В. Варфоломеєва, О.М. Васильєв, В.К. Весельський, А.Ф. Волобуєв, В.І. Галаган, В.Г Гончаренко, В.К. Гавло, Г Гросс, С.П. Гришин, О.Ф. Долженков, Л.Я. Драпкін, А.В. Дулов, А.В. Іщенко, Л.М. Карнєєва, Н.І. Клименко, І.І. Когутич, О.Н. Колесніченко, В.П. Колмаков, Мета роботи полягає у вивченні теоретичних питань про проведення допиту та закріпленні теорії на практиці, а саме аналіз проведення перехресного допиту. Для досягнення мети дослідження поставлені такі основні завдання: 1. визначити сутність, правову природу та завдання допиту в судовому розгляді кримінальних проваджень; 2. визначити і розкрити суть тактичних прийомів перехресного допиту в суді та їх обєктно-ситуативну обумовленість; 3. виокремити особливості участі захисника і прокурора у підготовці та проведенні перехресного допиту в суді. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час допиту щодо підготовки та проведення перехресного допиту. Предметом дослідження є теорія і практика перехресного допиту в суді: процесуальні і криміналістичні аспекти. Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний підхід наукового пізнання соціально-правових явищ і загальнонаукові та спеціальні методи, що базуються на ньому.